Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна ЗМI про нас Дмитро Корчинський: Ми дотримуємося європейської традиції. Вона полягає в тому, що якщо це акція протесту, то вона має супроводжуватися ексцесами

Дмитро Корчинський: Ми дотримуємося європейської традиції. Вона полягає в тому, що якщо це акція протесту, то вона має супроводжуватися ексцесами

Ваші люди говорять про масове самогубство, що начебто планується в Лук’янівському СІЗО. Які докази?

Тут не може бути ніяких доказів. Які можуть бути докази: леза від небезпечних бритв чи маляви. Тобто, люди тільки що вийшли звідти і кажуть, що таке самогубство дійсно готується, бо дуже багато людей в СІЗО доведено до відчаю і вже не можуть це терпіти.
Ми бачимо, що така хвиля демонстративних спроб самогубства

Ваші люди говорять про масове самогубство, що начебто планується в Лук’янівському СІЗО. Які докази?

Тут не може бути ніяких доказів. Які можуть бути докази: леза від небезпечних бритв чи маляви. Тобто, люди тільки що вийшли звідти і кажуть, що таке самогубство дійсно готується, бо дуже багато людей в СІЗО доведено до відчаю і вже не можуть це терпіти.

Ми бачимо, що така хвиля демонстративних спроб самогубства прокотилася по Україні. В Лук’янівському СІЗО остання спроба групового самогубства була 2004 року. Тоді вдалося ліквідувати завдяки цьому прес-хати. Але потрошку зараз це повертається і з прес-хатами. І люди готові це зробити і так. Ми оприлюднили цю інформацію, тому що таке масове самогубство і робиться для того, аби привернути увагу.

Вас просили виступати рупором?

Так. Ми, власне кажучи, вирішили, якщо достатнього розголосу це набуде, то можливо допоможе уникнути такого самогубства. Хоча я боюсь, що ні.

Як ви відповідаєте тим, хто говорить, що ваша прес-конференція, ваша заява, це є просто політична конференція, і нагода просто потрапити в ефір?

Сам я не був присутнім на цій конференції. Вірніше, був, а не перед телекамерами, а сидів позаду і не мав потреби потрапляти в телевізор. Ми дійсно хотіли, що наші люди побачили політв’язнів, які прийшли в тюрму здоровими, сильними, квітучими хлопцями, а вийшли без зубів, з виразками, худі, бліді. Мені страшно було на них дивитися. Я не відразу впізнав людей, що вийшли з тюрми, хоча я з ними був знайомий роки. І зараз двоє з них вже в лікарні заліковують ці тюремні речі. І я сам знаю, що це таке. І тюрми, це наша ганьба.

Якщо ви можете порівняти якими люди зайшли в тюрми, і якими вийшли, чи збираєтесь далі давати хід справі, а не тільки заявити на пресі?

Глибше йти неможливо. Ми маємо безпредєльні суди, ми маємо міліцію, яка позбавлена будь-якого сорому, ми маємо тюремну систему, яка обслуговує потреби міліції і судів. Тобто, це все категорії, які зацікавлені в тому, щоб в тюрмах було найгірше. Тому що тюрма – це інструмент керувати людьми, це інструмент вибивати показання, інструмент того, щоб люди брали на себе злочини, яких вони не здійснювали. І все це потрібно брати в комплексі. Тому що ми можемо оскаржувати це в суді. Ми стикаємося вже більше року з судовим бєзпределом, бо наші люди там сиділи, а вони не винні. Факту злочину немає взагалі.

Розумієте, як це працює? Більшість людей карають до винесення суду. Людину завдання покарати до того, як вирок суду буде винесено.

Поки вона чекає в СІЗО, це вже і є покарання?

Це є покарання. В СІЗО тримати людину нескінченно не можна. От як з нашими хлопцями. Перед Новим Роком, їх вже мали випускати на волю, тому що час слідства минув. Їм не дають ознайомлюватися з матеріалами слідства, справу закривають, передають справу в суд. В суді наш адвокат заявляє, що вони не мали можливості познайомитися зі справою. Суд відправляє на дослідування. І ще їх два місяці можна тримати під вартою, але міліціонерам треба затягнути іще більше. Вони просять прокуратуру, аби вона внесла оскарження на рішення суду, хоча на суді прокуратура підтримувала таке рішення суду. Прокуратура оскаржує, справа потрапляє до апеляційного суду. Два місяці чекаємо, коли ж буде апеляційний суд. Потім апеляційний суд висуває те, що знову відправляємо в районний суд.

Наскільки я вас розумію, є певний відпрацьований ланцюжок дій правоохоронних органів, який з точки зору закону, вони є абсолютно легітимні?

Легітимні, але вони не влазять ні в які ворота, і не відповідають ніякій справедливості. Дивіться, от наші хлопці з Нового року, жодного допиту, жодної слідчої дії. Тобто, люди сидять тому, що хочуть, щоб вони там сиділи. Це ніяк не вмотивовано, не завданнями слідства, ні чим іще. Це просто мотивовано – слідство ніхто давно не веде.

27 квітня ви пікетували мерію, зверталися до Черновецького по допомогу, він ніби пообіцяв. Була якась допомога?

На моє глибоке здивування, він дуже суттєво допоміг. Він пообіцяв, що зробить все, аби звільнити наших хлопців. Він знав цю справу і був переконаний, що вони не здійснювали жодного злочину. Йому було доволі важко проштовхувати це, тиснути на міліцію, впливати на них морально і тим не менше, ті люди вийшли. Кожному на виході було вручено букет від київського мера. І Черновецький потім дзвонив мені і казав, що якщо суд встановить, що люди ці невинні (а суд не може довести що вони винні, незважаючи на те, що наші суди позбавлені будь-якого сорому) то треба буде розбиратися зі всіма, хто їх там держав, катував. І він візьме це на себе, щоб ці люди, які знущалися над нашими хлопцями, понесли покарання.

Якщо подивитись ланцюжок подій – ви самі озвучили, що це не останній випадок, тема стану в’язниць і слідчих ізоляторів два тижні мусується надзвичайно сильно. Це випадково?

Я думаю, що, ймовірно, якісь політичні мотивації є в цьому плані. По-друге, в багатьох людей є почуття самозбереження якесь. Багато ж людей вже перестали бути депутатами. Не можуть розраховувати на недоторканість. Ми всі знаємо, що ніхто не застрахований від тюрми. За моїми оцінками, безумовно аматорськими (я не юрист, не суддя), але я весь час серед людей і маю справу з людським горем і маю допомагати по роду своєї діяльності, наші хлопці, це все ж таки категорія ризику. До 40% людей, які сидять в тюрмах – просто невинні люди. Немає жодної людини в країні, яка вірить в справедливість судів.

Чи можна припускати, що є політичний підтекст і політичний поштовх, що такий розвиток подій в цій системі комусь може бути політично вигідний?

Розвиток подій проти безпрєделу суддів? Те, що в нас досі не почалася така компанія, те, що досі немає масових самогубств в тюрмах, а це отакі перші серйозні випадки – це дивовижно. Тому що насправді це мало бути ще десь десять років назад. Просо це порвалося, наболіло. І крім всього іншого, суди завжди були беспрєдельними, міліція ніколи не мала сумління, але раніше при старій владі, яку я теж не любив, влада якось намагалась хоча б підтримувати якусь видимість процедури.

В порівнянні ви навіть якби захищаєте їх?

Видимість процедури – беспрєдел був завжди. І порівнювати який беспрєдел був кращий – невдячна справа. Але тоді була хоч видимість процедури. Сьогодні ніхто не звертає увагу на ці дурниці – процедура, закони, справедливість – взагалі нічого. Ніхто навіть не маскується.

Вчора ваших у Харкові за процедурою затримали?

Без всякої процедури. Просто меру не сподобалися. Їх затримали вчора, їх затримали позавчора. Просто акцію потрібно заявити. Для того, треба прийти в Міську Раду і принести відповідну заяву. Чиновники відмовляються брати. Що робити? Наші йдуть до одного чиновника, до другого, до третього. Четвертий викликає міліцію і їх забирають. Ви тут не ходіть по Міськраді, - «ви краще посидіть в участку». На наступний день наші все ж таки приходять, роблять акцію, багато людей приходить, роблять акцію, але звичайно, що треба забрати. Прийшло в Харкові 10 тисяч людей, які кричали і плакали під міськрадою. Шістдесят тисяч взагалі харків’ян. Чиновники вже сміються над цими акціями протесту, їм наплєвать. Хто там плаче, до тих пір, доки їм не створиш побутових незручностей, вони ні на що не реагують. Наші хлопці не вміють плакати, вони вміють створювати побутові незручності чиновникам. Арешт, махають дубинами, б’ють при затриманні, б’ють в участках для того, щоб навчити.

Візьмемо вашу частину вчорашньої харківської ситуації. Ви намагалися прорватися в мерію Київську, в мерію Харківську. В навмисно йдете на конфлікт з правоохоронними органами?

Ми дотримуємося європейської традиції. Вона полягає в тому, що якщо це акція протесту, то вона має супроводжуватися ексцесами. Якщо це акція протесту, яка нікому не заважає – це не акція протесту, це акція підтримки. Глибокий сон в бібліотеці. Наші громадяни повинні розуміти, що виходити з плакатниками на вулицю – це давно пройдений етап. Їм, чиновникам, це вже не цікаво. Вони нас не бояться.

То ви зараз інструктуєте всіх тих, хто хоче проти чогось протестувати: стояти не можна – треба діяти активно?

Громадяни! Хочете чогось добитися...

Чого ви добивалися вчора?

Вчора харківська влада зробила два злочини, як на наш погляд. Перший, чисто економічний. Вони захотіли ліквідувати 11 тисяч ларьків в місті Харкові. Кожний ларьок дає, з нього живуть кілька людей. Безумовно, я сам не задоволений ларьками. Але з другого боку роботи нема. Люди мають з чогось жити?

Може, пан Добкін пропонує альтернативні варіанти, десь працевлаштування в торгівельних комплексах?

Безумовно, що неможливо таку кількість людей влаштувати в торгівельних комплексах і ви пропонуєте чисто економічне рішення. Пан Добкін і ряд центрових людей в місті Харкові і раді є власниками торгівельних комплексів і не хочуть, щоб була конкуренція збоку дрібних власників в ларьках.

Ви хочете сказати, що нова харківська влада, прийшовши до своїх крісел, вже вирішує свої приватні бізнесові питання?

Безумовно. Це все номенклатурні люди. Вони всі були владою в інших місцях, на інших рівнях. Вони і залишаються владою так, як діяли завжди. Безумовно, що наші хлопці очолили протести проти цього негодяйства.

Друге, що наші підтримали протести проти надання офіційного статусу української мові просто тому, що ми не проти російської мови. Ми вважаємо, що це свідома провокація. Російська мова і так має переваги і в Харкові, і в більшості міст.

А чого в суто харківському питанні кіосків ви виступили яскраво знову з міліцією, з пікетуванням. А коли мовне питання шириться східною Україною, вас ніде не чути, не бачити?

От в Харкові нас побачили. З другого боку має бути розділення праці. Я представляю невелику групу людей. Вони хочуть просто жити за законами справедливості.

Але це велика група людей. Це вся Україна хоче так жити?

Ні. Якби вся Україна хотіла б жити за законами справедливості, вона так би жила. А тим не менш ми бачимо, що Україна зараз складається не тільки з справедливих людей. Вона складається з вертухаїв, з беспрєдельних суддів, з міліціонерів, з Добкіних. Вона складається з усіх тих людей, яким справедливість матеріально не вигідна. Вони не хочуть. То ж має бути розділення праці. В нас повно націоналістичних організацій. Чим вони займаються? В нас президент, буржуазний націоналіст, в нас парламентська більшість формується з націоналістів. Такого роду питання, чесно кажучи...

Просто як Вітренко і комуністи говорите...

Я говорю тому, що вони часто говорять правильно. Наприклад, у Вітренко свої мухи в голові, в мене свої мухи в голові і ці мухи погано стикуються. Але пані Наталя часто говорить правильно.

В чому суть справи? Держава не виконує своїх функцій. Нормальна влада. Але хоча б центрову функцію хай виконає – не дасть розповзтися територіям.

Що треба зробити от в конкретному мовному питанні?

Я думаю, що влада має реагувати по закону. Тих людей, що приймають рішення про офіційний чи регіональний статус російської мови – це свідома провокація. Ніхто в Харкові, Луганську і Донецьку не спілкується українською мовою – ніякі чиновники, ніякі міліціонери. Це штучне питання. Ми всі бачимо, що йде до великої бойні в Україні. Йде до розламу.

Хто це провокує?

Багато любителів є. Я міг би прочитати лекцію, якби був час. Влада має відповісти, робити точно так, як вона робить, коли захищає свої економічні інтереси. Так само, як вона робила з Криворіжсталлю. Так само, як вони робили, коли виривають ласі шматки в тих, хто програв вибори. Так само вони мають і тут. Тобто, вони мають бити по рукам насправді. Я говорю спокійно, знаючи, що я нікого не спровокую. Вони казали – бандитам тюрми – не здатні! Сидять тільки учасники вуличних протестів. Жоден корупціонер, жодний олігарх не сидить.

Ваші мухи і мухи пані Вітренко в Феодосії не перетикались?

Ми категорично проти НАТО. І будемо брати участь в усіх акціях протесту. «Братства» не було в Феодосії. Туди ми не доїхали, але в усіх наступних будемо брати участь і ніяке НАТО нам тут не потрібно.

Якщо це навчання спільні...

Ніяких навчань не повинно бути. В нас навчання заплановані з Молдованами. Про що навчання з Молдаванами спільні: як душити Придністров’я? Не потрібно. Тобто, ніяких спільних навчань не потрібно. В нас з одного боку знищується останній стратегічний бомбардувальник. Знищуються останні ракетні шахти. Знищується військовий комплекс і тут же навчання НАТО. Чому там можуть навчитися наші хлопці? Літати вони вже не навчаться. Навчаться варити кашу для американських солдат?

Наскільки великий ризик розширення неофашизму? Росія зараз страждає…

Україна безпрецедентно толерантна країна по відношенню до всіх національних меншин і емігрантів. Будь-яка європейська країна має в тисячі разів більше ексцесів, ніж є в Україні.

В Росії проти вас була порушена кримінальна справа. Чи запитувала Росія вас, щоб видали?

Ні, не запитували. Якось подзвонили СБУ, запитали, що потрібна характеристика на Корчинського Дмитра. А на кого направляти запит? На голову партії. Тобто попросили, щоб я сам на себе дав характеристику.
Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів