Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Твори

Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будівлі, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди. Витрачаємо більше, та маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше.

Маємо більші квартири, але менші родини, кращий побут, але менше часу. Маємо кращу освіту, та менше розуму, кращі знання, та гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але й більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров'я.

П'ємо забагато, куримо забагато, витрачаємо надто безвідповідально, посміхаємося надто мало, їздимо надто швидко, гніваємося надто легко, спати лягаємо надто пізно, прокидаємося надто втомленими, читаємо замало, забагато дивимося ТБ й молимося надто рідко.


Тепер вона знала: англійські детективи не брешуть. В англійських детективах завжди знаходиться яка-небудь бабуся-сусідка, що все бачила через вікно. Раніше вона у це не дуже вірила. Вікна квартири, у якій провела дитинство та юність, виходили на вузенький проїзд між будинками й пустирем. Там ходили одиниці, машина проїздила раз на день. Тепер за її вікном була одна із найбільш жвавих вулиць мікрорайону. А ще – дитячий майданчик, бювет і магазин. Життя вирувало, і вона спостерігала за ним зі свого вікна. Вона була не бабцею, а молодою мамою. Що добру третину дня проводила на кухні. Раз у раз поглядаючи у вікно – у більшості випадків не навмисно, а рефлекторно.

 


 

Тотальна метафора тисяча дев‘ятсот

Тридцять дев‘ятого року, коли колесо

(Фортуни) рухалось бензином, а не паром,

Коли хто не загинули – загинуть незабаром*,

Прозріло Прикарпаття, причаїлося Полісся,

Під Бучачем чомусь, а не в Бордо,

Ні, щоб століття після, або до

Я народився.

 

*) Метафороворот мурує в бункер Бога:небо - небезпека

Геєнна зверху є, спасіння – в глибині, де древлє пекло.

Я бомбосховища бетон видлубую молитвою Твоєю,

Десь так: Отче наш, що єси під землею,

Хліб реквізовано, провини заважкі, труп винуватця дзьобає ворона.

В Небесне Царство цілить протиповітря́на оборона.

 


Передвиборча компанія Королевської зовсім неталановита. Ми переживаємо через це і висуваємо свої пропозиції.

Втримаємось від салогану «Нова п*да – новий п*здеж» як сексистського. Але «це писок – за народний список» вважаємо оптимальним. Запропонована компанія трохи зменшила б сам список, але без сумніву здатна збільшити кількість прихильників.


 

Криза в Україні набирає обертів і безумовно буде тотальною.

Вона дедалі більше охоплюватиме всі сфери індивідуального, родинного й суспільного буття. Віднині, хто говоритиме вам про економіку і про спроби подолання кризи лише економічними важелями — є вашим ворогом.

Ця криза веде до розкладання суспільства. І це добре. Бо розпадається суспільство, витворене радянсько-колоніальним режимом і відповідно веде до ліквідації сьогоднішнього істеблішменту, сформованого за принципом посткомуністичного політико-ідеологічного відбору. Саме ці якості і зумовлюють її невисокий інтелект, релятивну мораль та нездатність до вирішення сьогоденних проблем.


В нас час з’являється дуже багато цікавих організацій і клубів, де можна підживити свій мозок та поспілкуватися з розумними людьми, у Києві існує саме такий інтелектуальний осередок – Традиціоналістичний клуб, лідером якого є магістр політології Андрій Волошин.

Кореспонденту угорськомовної всеукраїнської газети “Карапатська правда” (Карпаті Ігаз Со) вдалося поспілкуватися з паном Андрієм після зборів клубу у Києво-Могилянській Академії:


Віталій Запорожець, Андрій Білецький, Ігор Мосійчук, Володимир Шпара, Сергій Бевз, Віталій Княжеський, Ігор Михайленко, Євген Кравчун, Паршаков Олексій, Олександр Радолов, Дмитро Світанько, Антон Шамов, Антон Бойко, Попович Владислав, Попович Анатолій, Бондаренко Андрій, Ярмоленко Сергій, Уразгельдиєв Рустам, Волик Дмитро, Родина Павличенків...

 


Сьогодні викликали на допит до Броварів через пригоди на минулому суді Віталія Запорожця. Приїхала без запізнення, рівно на 11:00. Через те, що приїхала вчасно – довелося пів години чекати, поки пустять в райвідділ. Піднялася на третій поверх до кабінету №303 (його було зазначено в повістці).

В кабінеті сиділа дівчинка, яка взагалі не зрозуміла, нащо мене викликали до РУВС, адже допит уже проводили. Порадила тільки підійти в той кабінет, де вручали повістку.

В тому кабінеті – схожа історія – сидить дівчинка, яка взагалі нічого пояснити не може: "Не знаю, що з вами робити. Допит вам уже проводили. Ідіть в кабінет навпроти, до начальника райвідділу". Це вже мене обурило. Кажу: "То що, я маю тут усі кабінети обійти, аби на допит напроситися?!" Дівчинка з невдоволеною міною пішла сама до начальника відділку.


Дивно чути критику в бік християнізму від осіб, котрі черпають свою ненависть до цієї релігії з антихристиянських книг. Вони подібні до тих недалеких осіб, котрі черпають свою ненависть до України, українців, української мови та до борців національно-визвольних змагань з українофобських книг.

 


Поговорити про поняття свободи на останньому засіданні Християнського клубу нас підштовхнули розповсюджені навіть серед наших братів і сестер хибні уявлення про свободу, яка нібито «закінчується там, де починається свобода іншого». Нічого собі свобода! Сім мільярдів обмежень!

І навіть не те бентежить, що лібералізм уже не в моді. Просто до чого тут християнство? Чи не підміняємо ми поняття, між іншим, ключові поняття віри, коли привносимо чужі трактовки. Чи обмежує свободу християнина свобода, скажімо, сатаніста? Язичника? Прокурора? Що, власне, ми розуміємо під словом «свобода». Адже інтуїтивно зрозуміло, що наша свобода це не те саме, що їхня.


Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів