Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Твори Йде війна, а ти на кухні

Йде війна, а ти на кухні

Так багато народу рвало на собі сорочки за Україну. У 90-ті рафіновані інтелігенти вишукано розмовляли українською, носили вишиванки, вистригали козацькі чуби. Українська спільнота була солідарна, безкомпромісна й пишалася собою. На одній з акцій протесту чоловік із гордістю заявив «Я в 91-му жовто-блакитний прапор підіймав!» - і видно було, що для нього це подвиг. Але коли почалися бої на Банковій та Грушевського багато хто вирішив, що це провокація. «А коли ж ви підете в бій?» - запитували ми. І всі вони заявляли, що потрібно бути вихованими й толерантними, не уподібнюватись тітушкам і махати чемно прапором на Майдані – і тоді переможемо. І всі ми зі здивуванням дивилися на цих людей підозрюючи, що за цією відмовою від участі в бою стоїть щось інше, ніж інтелігентність.

І от, коли ворог рушив на Україну, коли Батьківщина несе втрати людські й територіальні, знайшлося достатньо героїв, що записалися в Нацгвардію, вступили в патріотичну організацію чи банду, що веде війну, чи купили автомат і самотужки з парою друзів почали війну з окупантом. А де ж ті інтелігенти? Я з подивом бачу, що ті, хто рвав на собі сорочку за Україну принишкли і, буває, інколи ведуть інтернет-війну. Натомість юнаки по сімнадцять років, часто російськомовні, присягають на вірність Україні і вмирають, як герої. Безумовно, всі ми розуміємо, що робота, сім’я, кар’єра і страх є важливим фактором. Зробити екзистенціальний вибір між родиною й Батьківщиною дуже важко. Часто неможливо. Але знімімо ж капелюхи перед тими 17-ти річними юнаками, що виступили в бій з окупантом, і більше ніколи не будемо зверхньо дивитися на них зі своєї інтелігентної, зарозумілої «вишки».

P.S.: Варто визнати, що гречкосії, навіть якщо вони співають гімн України вранці та ввечері, є лише гречкосіями. Вони готові повстати, але лише за своє село. Хуторянська свідомість притаманна нашим жителям. Але для патріота місце там, де є небезпека для Батьківщини (Харків, Луганськ, Донецьк,Одеса). Їх небагато. Нація, за нашими останніми спостереженнями, поміститься в десяток автобусів. Вони, власне, і ведуть війну. А інші все так само, як в 90-х, сперечаються на кухнях у засалених вишиванках про мову, інтелігентність і хто стане наступним президентом.

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів