Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Твори Як правильно здавати адміністративні будівлі

Як правильно здавати адміністративні будівлі

В багатьох регіонах люди, що пішли на бунт, опинилися в незручній ситуації: наступ на владу припинено, але й утримувати позиції надалі неможливо. Ряд міністерств уже звільнено в Києві. Невдовзі здадуть будівлі по всій Україні. І що їм робити далі у своїх облцентрах!?

Закон про амністію вступить у силу в разі, якщо буде звільнено всі захоплені будівлі. Проте, нічого не сказано про те, в якому стані вони мають перейти переможцю. Якщо під час звільнення від мітингарів  яка-небудь адміністрація згорить, це ніяк не може стати на заваді виконання закону.

По великому рахунку, закон вимагає навіть не звільнення будівель, а повідомлення про це на офіційному сайті генпрокуратури. Чому досі мовчать Анонімуси!? Який ти хакер, якщо не можеш поставити потрібне повідомлення на потрібний сайт! Досі не  чутно, щоб хтось намагався підкупити генпрокурорівського веб-майстра. Людина мало того, що може зробити добру справу, так ще й непогано заробити та отримати політичний притулок, а згодом і громадянство будь-якої країни ЄС.

Замість того, аби виконувати букву закону про амністію, лідери опозиції зливають протест. Про жодне «перезавантаження влади» вже навіть і не йдеться. Знову почалися попереджувальні акції та театральні сценки. Все це дедалі більше скидається на поразку. Жодне завдання революції не виконане. Мова йде лише про умови капітуляції.

Ми всі із захопленням слухали Яценюка, який заліз на бронєвичок та сказав, що більше ніяких переговорів, завтра йдемо до Януковича і «якщо куля в лоб, то куля в лоб». Ми сподівалися, він мав на увазі насильницьке повалення влади, а він вимагав залізної дисципліни. Він використав «залізну дисципліну» для того, аби витіснити з Грушевського радикалів, а не Януковича. Одразу було встановлено блок-пости і жоден, хто «з неправильної сотні», на передову не був допущений. Жодна з цих залізних сотень не перейшла Альпи, та не завдала несподіваного удару з тилу. Взагалі жодних маневрів. Навіть імітації, яка б змусила якомога більше правопохоронців тримати на морозі. Всі зусилля  – на придушення бунту.

За останні місяці подолано прірву між  українським та європейським бунтом. Можливо, європейці навіть трошки заздрять нашим катапультам, требушетам та барикадам. Проте, ми досі чомусь соромимось простого вандалізму, який там вважається невід’ємною частиною протесту. Можливо, й справді у нас не всі авто застраховані, тому якщо палити машини, постраждають громадяни, а не держава. Але в нас є можливість завдавати матеріальну шкоду державі безпосередньо. Натомість, перше, що робить український революціонер – виставляє охорону біля захоплених кабінетів, обшукує на вході в будівлю... Це ще можливо було б якось раціонально пояснити, якби він, революціонер, мав якісь надії невдовзі сам зайняти цей кабінет, і тому оберігав би його для себе. Проте, наразі немає жодних ілюзій.

Якщо вже відступати, то навіщо стільки зусиль покладати на охорону  державної документації та меблів начальників? Ми, звичайно, проти того, аби щось нищити. Але хто має право заборонити зробити це хоч найменшому з революціонерів! Тим більше, все це давно декриміналізоване законом про амністію. Цей чудовий закон дозволяє спалити будь-який кабінет, проте, робить кримінальним злочином спроби й надалі захищати його від мародерів. Тож будемо поважати карний кодекс, як заповідав нам Остап Бендер (нехай довгими будуть літа його).

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів