Язик мій – ворог мій

Тільки людина з багатим життєвим досвідом може бути добрим християнином. Лише така здатна щиро виконувати заповіді Божі: любити Господа і ближнього. Першу – бо знає, що тільки на Бога слід сподіватися. Тільки Він допоможе й захистить. Другу – бо дійсно не бажає іншим того, через що пройшла сама і чого не бажає собі.

«У-у-у, всіх треба посадити», - сичить обиватель перед телевізором. А ти був у тюрмі? Знаєш, як там

Тільки людина з багатим життєвим досвідом може бути добрим християнином. Лише така здатна щиро виконувати заповіді Божі: любити Господа і ближнього. Першу – бо знає, що тільки на Бога слід сподіватися. Тільки Він допоможе й захистить. Другу – бо дійсно не бажає іншим того, через що пройшла сама і чого не бажає собі.

«У-у-у, всіх треба посадити», - сичить обиватель перед телевізором. А ти був у тюрмі? Знаєш, як там? Той, хто побував у тюрмі, не бажатиме такого всім підряд. Навіть злочинцям. Навіть політикам.

«О-о-о, розстрілювати їх пачками», - сходить злобою більш радикальний елемент. Махровий націоналіст або затятий комуніст. Ти бачив, як вбивають? Сам стояв на межі життя та смерті? Не після ДТП – там інші відчуття й сприйняття ситуації. І не під час якої-небудь поножовщини – бійка, адреналін зашкалює, стан зміненої свідомості. А при здоровому глузді і ясному розумі, коли знаєш, що зараз буде – але вдіяти нічого не можеш. Один знайомий, який пройшов через подібне, каже, що нікому б такого не побажав.

Дехто «жалкує» за інквізицією. Не те, що під справжнім катуванням – у вітчизняній міліції такі хоч раз побували? Із дубинкою на допиті познайомилися?

Перші християни любили ворогів. Вони знали тюрму і тортури, бачили смерть зблизька. Тому й не проклинали. Не прирікали прокляттям на таку долю. Христос молився за Своїх мучителів. Страждаючи Сам, Він не хотів, аби інші так само страждали. Він жалів нас.

Ми нікого не жаліємо. Ще й ляпаємо язиками, говорячи жахливі речі, про які не маємо жодного уявлення. За це доведеться відповідати. Не тепер, так після смерті. При хрещенні людині дається від Бога ангел-охоронець. А лукавий приставляє до неї одного зі своїх бісів. Завдання останнього – знати про всі наші лихі справи. І слова! Ці гріхи – якщо не стерти їх покаянням та сповіддю – і слугуватимуть обвинуваченням на митарствах. Тому й говориться: за кожне марне слово дасте відповідь на суді. І: язик мій – ворог мій. Одним із найважчих і найславніших аскетичних подвигів є мовчання.

Набиратися досвіду і не говорити зайвого. Амінь.