Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Твори Законсервовані вулиці

Законсервовані вулиці


О шостій ранку п’ятниці ми покинули наметове містечко й невеличкою делегацією відправилися до Львова, одного з міст, що найбільше надихає мене на написання всякої чудасії.

Уявіть собі двох навдивовижу вродливих дівчат. Нехай одна з них трохи красивіша за іншу (хоча, безумовно, краса є поняттям відносним, та менше з тим), проте ота найперша красуня в паранджі, а її конкурентка — у вечірній сукні. Певне, остання виглядатиме драйвовіше…

Київ — моє улюблене місто — це вродлива дівчина у паранджі з вишитими на ній візерунками потворних новобудов.

О шостій ранку п’ятниці ми покинули наметове містечко й невеличкою делегацією відправилися до Львова, одного з міст, що найбільше надихає мене на написання всякої чудасії.

Уявіть собі двох навдивовижу вродливих дівчат. Нехай одна з них трохи красивіша за іншу (хоча, безумовно, краса є поняттям відносним, та менше з тим), проте ота найперша красуня в паранджі, а її конкурентка — у вечірній сукні. Певне, остання виглядатиме драйвовіше…

Київ — моє улюблене місто — це вродлива дівчина у паранджі з вишитими на ній візерунками потворних новобудов. Враховуючи те, що БРАТСТВО наразі не може зірвати паранджу, ми намагаємося принаймні змінити орнамент, та це вже з іншої опери…

Львів, наче дівчина у вечірній сукенці, крізь тілесні принади якої видно душу….

Дмитро Корчинський відвідав Лімберг (австрійська назва Львова) на запрошення місцевих журналістів…

На Площі Ринок нас зупинили менти, аргументуючи це тим, що ми їдемо по забороненому місці, де навіть львівський міський голова Садовий не їздить. Допоки мусорська сволота морочила голову Дмитрові Олександровичу та нашому брату Сергієві, що був за кермом, ми з Чаплигіним чекали у салоні. Раптом я помітив, що мій побратим посміхається, пропонуючи мені поглянути назад. Я обернув голову… Нас, як виявилося, зупинили на трамвайній колії, відповідно на час нашої зупинки трамвай не міг проїхати. По суті, ми паралізували рух єдиного громадського транспорту на цій вулиці у центрі Львова. Добре, що не звинуватили у тероризмі… 

Ми блукали Львовом, пили ногами терпкий смак його законсервованих вулиць. Потрапили до місцевої картинної галереї, де знайшлося чимало вартих уваги картин, перш за все, пензля Верещагіна кубинського періоду його творчості.

Потім нас занесло до вірменської католицької церкви (Брат Чаплигін, видатний знавець Львова порадив споглянути тамтешні фрески, а вони дійсно чудові). Всередині храму та поряд нас різали заінтригованими поглядами численні перехожі. У мене є підозра, що відтепер в ЗМІ та в народі ширитимуться чутки, мовляв, лідер БРАТСТВА — агент вірменських спецслужб (біс його знає, як вони називаються), а також втаємничений екзарх Папи Римського в українському політикумі.

А ось відоме місце мистецької тусовки міста Лева арт-кав’ярня «Дзига» зустріла нас здивованими обличчями богеми, запашним чаєм та стільцями, старшими за мене років на тридцять.

Власне, коли ми задумалися, як доцільно витратити вільний час, я запропоновував побувати на Личаківському цвинтарі - фантасмагоричному місці релаксації духу та роздумів про химерне майбуття. Там, перефразовуючи Чхартішвілі, не свіжі рани, а загоєні шрами. Але пан Голова відповів, що ліпше поїхати в морг. Та туди ми, на жаль, не доїхали…

 

 

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів