Нехай воскресне Бог, і розточаться вороги Його!

Армагеддон не за горами – і сили темряви розгортають масштабну рекламно-маркетингову кампанію. От, наприклад, вчора. Дзвінок у двері. Дивлюся у вічко. Не відчиняю - змалку натренували. А на питання «Де батьки?» відповідати: «Батько на балконі сокиру гострить». М-да… За дверима дві жінки бальзаківського віку розповідають сусідці, що 2-го числа відбудеться ну ду-у-уже важлива подія – Тайна Вечеря. Сусідка дякує і зачиняється. Вони дзвонять до нас удруге. Я кажу: «Вибачте. Ми православні. Спасибі вам» і теж іду геть від дверей.

Це вже вчетверте за місяць. Минулого разу був дехто зі страшним англомовним акцентом

Армагеддон не за горами – і сили темряви розгортають масштабну рекламно-маркетингову кампанію. От, наприклад, вчора. Дзвінок у двері. Дивлюся у вічко. Не відчиняю - змалку натренували. А на питання «Де батьки?» відповідати: «Батько на балконі сокиру гострить». М-да… За дверима дві жінки бальзаківського віку розповідають сусідці, що 2-го числа відбудеться ну ду-у-уже важлива подія – Тайна Вечеря. Сусідка дякує і зачиняється. Вони дзвонять до нас удруге. Я кажу: «Вибачте. Ми православні. Спасибі вам» і теж іду геть від дверей.

Це вже вчетверте за місяць. Минулого разу був дехто зі страшним англомовним акцентом. З трудом зрозуміла, чого він взагалі хоче. Навіть відповісти хотілося англійською. Що це за походеньки? Весна на них так діє, чи що. І чому Тайна Вечеря – 2-го числа. Понеділок. Ну дають! Ні в тин, ні в ворота. У нас же вона вчора була. І щонеділі.

Цікаво, за що я вибачалась? А дякувала? Недоліки хорошого виховання. Ніяк не позбудуся. Якось на вулиці до нас із Вінтовкіним звернулася симпатична жінка. Ми не хотіли говорити, тож вона спробувала дати нам брошурку. Тоді Вінтовкін запропонував їй нашу «брошурку» - газету «Братство». Жіночка поспіхом пішла геть.

Найкращим же прикладом спілкування із сектантами для мене залишається історія однієї пані. На вулиці розговорилася з агітаторами. Пішла на збори. Її, незнайомку, радісно вітали, пригощали, розпитували про життя-буття і готові були допомогти як завгодно. Коротше, їй сподобалось. Наступної неділі вона пішла до церкви – каятись. На моє питання чому ж не залишилася в секті, відповіла: не хотіла зраджувати батьківську віру.

Великдень скоро. От воскресне Бог - і розточаться вороги Його.

Від редактора: А в нашому домі поставили нарешті кодовий замок. І тепер ніхто не задовбує. Ні проповідники, ні колідники, ні рекламні агенти…