Неопоганство

Поганство сьогодні в моді. Особливо серед просунутої інтелігенції та в націоналістичних колах. Читати відповідні псевдонаукові дослідження, вести розмови на подібні теми вважається добрим смаком. При цьому, відродження дохристиянських вірувань чомусь ототожнюється з відродженням української культури, істинного, національного. Те, що власне більш-менш монолітна національність та державність виникли внаслідок хрещення Русі; те, що всі наступні війни та повстання так чи інакше мали релігійне забарвлення і були часто війнами за віру – не береться до уваги. А потім, дехто всерйоз заявляє, ніби «православ’я» - від «славити правь» (що це таке, до речі?)

Неопоганство не витримує критики

Поганство сьогодні в моді. Особливо серед просунутої інтелігенції та в націоналістичних колах. Читати відповідні псевдонаукові дослідження, вести розмови на подібні теми вважається добрим смаком. При цьому, відродження дохристиянських вірувань чомусь ототожнюється з відродженням української культури, істинного, національного. Те, що власне більш-менш монолітна національність та державність виникли внаслідок хрещення Русі; те, що всі наступні війни та повстання так чи інакше мали релігійне забарвлення і були часто війнами за віру – не береться до уваги. А потім, дехто всерйоз заявляє, ніби «православ’я» - від «славити правь» (що це таке, до речі?)

Неопоганство не витримує критики. По-перше, немає жодного (підкреслюю, жодного) достовірного письмового документу з дохристиянських часів. В якому були б викладені основи вчення, форма та зміст обрядів. Наші предки-християни подбали про це. І правильно зробили. Отже вірування, які сьогодні намагаються відроджувати неоязичники, ритуали, які намагаються проводити – не справжні. Це – уявлення сучасних «дослідників» (у кращому випадку – «дослідників» ХІХ ст.) про те, якими мали б бути вірування та ритуали древніх. Але яке відношення вони мають до реальності?

По-друге, нема кому молитися. Ми-то вже знаємо, що грім та блискавка утворюються внаслідок електричного розряду, що виникає при зіткненні хмар. Вітер – переміщення повітряних мас, а сонце – одна з мільярдів зірок, і далеко не найбільша чи найцікавіша. Звісно, міфологія – не зовсім маячня пращурів, які напилися медовухи. Можливо, колись поруч із людьми жили інші. Контактів уникати не вдавалося. От і казали: там – русалка, там – баба Яга, там – домовик. Народні казки - майже правда. Тільки було це дуже давно. Потім люди розплодилися, зайняли увесь життєвий простір. Куди поділися інші, невідомо. Може, переселилися, може, загинули. Може, просто глибоко законспірувалися. Факт залишається фактом. Як давно вам здавалося, що поруч плаває русалка? Отож. Тому проводити обряди на її честь немає сенсу.

По-третє, для чого вшановувати цих істот, якщо ми знаємо істину про Єдиного Бога? І можемо спілкуватися з Ним? У Євангелії про це сказано дуже образно. Доки ми були дітьми – їли молоко, а виросли – стали їсти тверду їжу. Знання про Бога – тверда їжа. Не треба більше молока. Христос прийшов у світ лише тоді, коли людство було готове прийняти віру в Єдиного. Не раніше. Повертатися до поганства – просто дурість. Там немає істини. І немає спасіння. Це книжка, яку читали малечі. Для розвитку. Малеча переросла її і повинна викинути. Ну не читати ж нам «Попелюшку» все життя.

Вітер неопоганства віє з Лисої гори. Від лукавого. Потроху стирається негативний образ язичника. Їх перестають асоціювати зі злом. Що погано. Це досягається через відповідну літературу, ЗМІ. Через день у новинах показують які-небудь громади, що проводять певні ритуали. Сьогодні вони палять вогнища на Замковій горі у Києві. Завтра виступатимуть проти зведення там православного храму. Про це уже заявляється вголос. А широкий загал (більшість з якого вважає себе християнами – хай навіть не православними, але ж християнами) продовжує толерантно ставитися до подібного і сповідувати «свободу віросповідання».

«Але ж усе пронизано єдиною енергією, яка дає життя - кажуть нам особливо просунуті. Правильно. Тільки не енергія, а Дух Святий. І Він є Бог. І ставитися до Нього слід відповідно. І захищати Його права.

Тому на Замковій горі стоятиме храм, а не капище.