Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Твори Сповідь конченого активіста

Сповідь конченого активіста

Все в Братстві набридло. Я належу до цієї спільноти надто довго. Організовував, брав участь у безлічі акцій «громадської непокори». Постійно вправлявся в антиурядовій діяльності, яка майже постійно супроводжувалася (як мені потім пояснювали в суді) особливим зухвальством, цинізмом і неповагою до суспільства. Навіть кілька діб провів у лабетах антинародного режиму. Для ментів та чиновників я встиг стати конченим падлом, а для своїх – «правильним пацаном»…

Все задовбало. Дістали люди, які мене оточують. Дістали їхні дурнуваті ідеї і тупі поради. Якийсь розумник з-за комп’ютеру, розповідає мені, як потрібно організовувати страйки

Все в Братстві набридло. Я належу до цієї спільноти надто довго. Організовував, брав участь у безлічі акцій «громадської непокори». Постійно вправлявся в антиурядовій діяльності, яка майже постійно супроводжувалася (як мені потім пояснювали в суді) особливим зухвальством, цинізмом і неповагою до суспільства. Навіть кілька діб провів у лабетах антинародного режиму. Для ментів та чиновників я встиг стати конченим падлом, а для своїх – «правильним пацаном»…

Все задовбало. Дістали люди, які мене оточують. Дістали їхні дурнуваті ідеї і тупі поради. Якийсь розумник з-за комп’ютеру, розповідає мені, як потрібно організовувати страйки. Він вчить життю МЕНЕ, коли сам живого мента в очі не бачив.

Мої брати, коли кажу їм (в силу повноважень) клеїти листівки, не бажають виходити на вулицю. Мовляв, дощ іде. А кожного ранку керівництво вбивчо-спокійним голосом питає: «Що нового? Що робимо сьогодні?» І я мов ідіот змушений щось морозити і розповідати про те, як невдовзі ми переможемо всіх ворогів. Отримую рознарядку, і йду боротися з бюрократичною системою або напрягати братію.

Колись давно, у молодості, я вчився в універі, і жив  в общазі. В мене було двоє сусідів – товариші з одного факультету. Вони разом ділили всі радості та горєсті студентського життя. Були найкращими друзями. Минули роки, і якось зустрів я одного з них. І він розповів мені, як позичив своєму бувшому другові двісті у/о, і що з того часу він його більше не бачив...

Тепер, у спілкуванні зі своїми колишніми одномірними друзями, я глибоко розумію їхню трагедію. В них ніколи не буде вдячної родини та хороших товаришів. Бо їхня дружба коштує приблизно двісті баксів.

І нехай брати руйнують мої нервові клітини щодня. Це все дрібниці. Я усвідомлюю свою відмінність від інших – навколо мене люди, які ніколи не кидануть. Ніде і ніколи. Амінь.
Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів