Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Твори Найкраще свято

Найкраще свято

Завжди Різдво любила більше за Новий рік. Прокидаєшся вранці – мати вже порається на кухні. Батько збирається на ринок «за кутею», тобто, за пшеницею для головної страви вечора. Кличе із собою. Швидко одягаєшся, виходимо на вулицю. Сніг, мороз аж тріщить. Люди снують туди-сюди, знайомі вітають зі святом. На базарі народу – тьма тьмуща. Обходимо усі місця, де продають «кутю». Батько усе перепробує, поговорить з продавцями. Нарешті обере найкращу, на його думку. Повертаємося додому.

Там майже усе вже готово. Їсти хочеться страшно. Але до першої зірки ще ой як далеко. Усі разом прибираємо хату. Навіть малий брат допомагає. Так минає день. Сутеніє...

Завжди Різдво любила більше за Новий рік. Прокидаєшся вранці – мати вже порається на кухні. Батько збирається на ринок «за кутею», тобто, за пшеницею для головної страви вечора. Кличе із собою. Швидко одягаєшся, виходимо на вулицю. Сніг, мороз аж тріщить. Люди снують туди-сюди, знайомі вітають зі святом. На базарі народу – тьма тьмуща. Обходимо усі місця, де продають «кутю». Батько усе перепробує, поговорить з продавцями. Нарешті обере найкращу, на його думку. Повертаємося додому.

 

Там майже усе вже готово. Їсти хочеться страшно. Але до першої зірки ще ой як далеко. Усі разом прибираємо хату. Навіть малий брат допомагає. Так минає день. Сутеніє. Небо, як на зло, затягнуло хмарами. Зірок і близько не побачиш. Нарешті батько не витримує – пропонує сідати за стіл. Але спершу треба приготувати кутю.

 

Пшениця, узвар, мед, горіхи, побільше ізюму, чорносливу та кураги. Мабуть, колись вона готувалася не зовсім так. Дарма. Це – смачно.

 

Вимикаємо світло, запалюємо дві свічки. Збираємося навкруг столу. Батько читає молитву. Мати примовляє: «Дай Боже і на той рік то же». Тихенько вмикаємо радіо – там саме передають служби в соборах. Хочеш – Московського патріархату, хочеш – Київського.

 

Після, разом з братом та батьком йдемо до бабусі з дідусем, несемо гостинці. А потім, пізно ввечері, засинаємо під церковний дзвін, що лине десь із далеку. Довго не полишає відчуття дива. Великої та прекрасної таємниці. Свят-вечір. Дійсно – святий.

 

Дехто сьогодні обурюється. Мовляв, увесь цивілізований світ святкує Різдво 25 грудня, ми ж, наче якісь відсталі – 7 січня. Усі дарують подарунки на Різдво, ми – на Новий рік. Та чхати на весь «цивілізований» світ! Різдво із Санта-Клаусом (до чого тут він взагалі?), шампанським та всенічними вечірками? І всі забули, що власне святкується. Ми ж – як завжди, інтуїтивно – усе робимо правильно. Подарунки – на Миколая та Новий рік, а Різдво – з молитвою та благоговінням чекаємо народження Сина Божого.

 

Святкування Нового року (так, як це прийнято у нас) – спокуса для православного. Той, хто не нажерся олів’є та не впився горілкою, має привід подякувати Господу. Той, хто не втримався і таки нажерся, має тиждень на спокутування. А для більшості і так від Різдва залишилася одна кутя. Усе нормально.

 

А взагалі-то, треба Новий рік святкувати 14-го. Китайцям же нічого не заважає мати загальнопланетний календар, а новий рік зустрічати десь у лютому. Справа традицій та звички.

 

Христос народився - Славімо Його!

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів