Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Проповiдi

Мої безпосередні попередники – Мойсей, Єзекіїль, св. Павло, Франциск, Чемберлен, Шпенглер і Шухевич – провіщали перед глухими, а мені доводиться – перед простими. Їхня авдиторія не бажала нічого знати, а моя – вважає, що і без мене знає все краще за всіх.

Св. Іван гадав, що всього спасеться 144000. Він погарячкував. Але якщо це правда, то 143000 з них – це люди до 1939 року народження. Перед останніми днями антихристу не доведеться нікого обдурювати. Він цілком відповідатиме тим уявленням, які більшість "християн" мають за Христа.

Цілком усвідомлюючи марність просвітництва, наважуся зробити кілька зауважень щодо деяких найпопулярніших ілюзій нинішнього політичного сезону.


 

 

На що спираються табачниколіснеченкивалови? - на асоціативний ряд недобитої рядянської людини: не стільки на Пушкіна, скільки на Чебурашку, не стільки на Достоєвського, скільки на Шуріка, не на "Отци і дєті", а на нескінченне "З льогкім паром", на всіх цих тошнотворних штірліців і булгакових, на соцпопсу переважно сімдесятих - вісімдесятих років виробництва, під яку завершувалося статеве дозрівання Януковичазарова.

Але ж у ваших головах, браття й сестри, той самий асоціативний смітник. Каленим залізом випалюйте з себе кракаділа Гєну!

Людина, яка цитує "Бріліянтову руку" - ідійот! Ільфа з Петровим треба було перетирати в тридцятих. Скільки можна! Озирніться навколо: кожен рік світовий кінематограф, нажаль, навіть азіатський, видає нові шедеври, рівень яких і не снився творцям радянських капусників на зразок "Операциі ы". Це нові теми, нові образи, нові ідеї. Ми ж з вами не опанували навіть старих - прочитайте нарешті Томаса Мана, викиньте нафіг "Незнайку"!

Ви любите «стариє добриє совєтскіє мультикі» за їхнє досконале плебейство й іще з однієї причини, що до якої я хочу висловитися докладніше. Останні 30 років дали людству, і в першу чергу найкращій частині людства – українцям, новий життєвий досвід. Він полягає ось у чому: виявляється без багатьох речей, які до того вважалися сенсом існування, певною мірою навіть мотором буття, можна жити іще краще, аніж з ними. ХІХ та ХХ століття визначалися народженням націй і конфліктами між ними. Нині національне втрачає актуальність, так само, як і релігійне. Можна припустити, що прогрес людства, ймовірно, зможе обходитися без високої культури. Те, що було високим, стає глибоким – андеграундом. Наприклад, й донині збереглося мистецтво виїздки коней. Хтось цим цікавиться. Влаштовуються кінні перегони, конкурні змагання. Деякі коні коштують дуже дорого (у Києві є кілька коней, вартість яких становить до мільйона євро за кожного). Проте, кавалерія вже не вирішує долю битв і держав. Філософські ідеї не спонукають революцій. Престол святого Петра не анафемствує президента Німеччини (як колись імператора), аби не виглядати смішним.


У кожного із нас свої мухи в голові. Правда, у декого вони розміром із порося. Нещодавно із подивом та жахом дізналася, що дехто із православних вважає страшним гріхом їсти свинину. Адже у Старому заповіті ясно сказано: свиня – тварина нечиста. Та й у древній Русі цієї заборони ніби-то притримувалися. Посилаються при цьому на послання когось із наших святих. На рішення якихось помісних соборів руської Церкви. На видіння Богородиці та святих деяким людям, ніби-то навіть у наш час (стрьомна тема, до речі). Людина, що відкривала нам очі на природу свининоядіння, стверджувала, що питання надзвичайно серьйозне. Що вона цілий рік вивчала дану проблему. І що багато віруючих погоджуються: питання серьйозне і досі не вирішене. Тому що у Церкви до нього «руки не доходять» - надто багато інших проблем.

Імена, явки та паролі цих віруючих, звісно, залишилися неназваними. Воно й добре. Тому що якби від ядіння чи неядіння свинини залежало наше спасіння, Церква за дві тисячі років знайшла б нагоду й час «вирішити це питання». Тому що питання «нечистоти», неприпустимості вживання свинини сильно схоже на елемент єресі жидовства і дуже сильно відрізняється від християнського погляду на їжу й нечистоту.

Противники свинини стверджують, що заборона на вживання «нечистих тварин» у їжу належить до морального закону – того, що перейшов із Старого у Новий заповіт. Але, по-перше, чисто логічно неясно, чому окрім Десяти заповідей до цього морального, вічного закону належить саме заборона на свинину. А не правила щодо жінок у «дні очищення». Чи наслідування священства. Це не менш актуально, ніж свинина. Чому тоді саме свинина? По-друге, окрім свині «нечистими тваринами» названо страуса, лебедя, черепаху, «усіх водних тварин без луски» (таких, як сом та ракообразні), а також коня та – увага! – зайця. Цей перелік неповний. Проте, постає питання: якщо не можна їсти свиню, то чи можна – сома, зайця, кролика, салат із креветок та ковбасу з конини.


Суддя Печерського суду українською мовою зачитав Сергієві Шевченку постанову про утримання під вартою за те, що Сергій Шевченко разом з іншими українцями боровся під Українським домом за те, щоб судді зачитували свої постанови українською мовою.

Не намагайтеся знайти в цьому логіку, інакше ви дійдете висновку, що боротися треба за те, щоб судді мовчали – не зачитували постанов, не виносили вироків. Тоді мені доведеться написати на вас заяву до міліції. Доноси українською вони прийматимуть завжди, навіть тоді, коли Верховна Рада дозволить їм не чути україномовні крики про допомогу з темних провулків.


 

Україна отримала незалежність на умовах франчайзингу і, як на зло, саме тоді, коли у світі настала безпрецедентна залежність всіх від усіх. Ми тотально залежимо від іноземних інвестицій, ринків, світової кон’юнктури, загальних правил і чужої опінії. З одного боку, це трохи принизливо, але з другого боку саме тому наші мітинги розганяються, а не розстрілюються, Юля сидить у лікарні, а не розчленована і з’їдена в якості другої страви гостями ювілейного вечора на честь річниці заснування Партії Регіонів.

Там, в тих далеких країнах, де Фемен відомі більше ніж Азаров, де футболіста Шевченка згадають, а Януковича – ні, так ось, в країнах, які не здогадуються за наше існування і від яких наше існування так сильно залежить, відбуваються цікаві процеси, постають нові завдання, усвідомлюються нові проблеми, за які нам, посполитим, варто було б знати з вищенаведених причин.

Я зупинюся лише на двох моментах – на тому, що хвилює Європу й на тому, що хвилює Китай та його духовного сателіта – Росію, яка є лише продовженням Далекого Сходу до кордонів Європи.

Найвідоміша тема рефлексій в інтернет-салонах Європи – це криза «капіталізму». Критикується не капіталізм, як спосіб товарного виробництва, а «весь цей капіталізм». Українські поціновувачі поліфонії біржових індексів зауважують на тому, що насправді мова йде не за кризу капіталізму, а за кризу бюрократизму. Капіталісти (і виробники, і спекулянти) ефективні як ніколи, проте національні уряди та наднаціональні управлінські надбудови – неефективні.

 


Дуже добре, що молоді ідеалісти все ще не полишають спроб протестувати проти закону про рускоязичество. Їм треба випити до дна чашу принижень, усвідомити безсенс мирного протесту, для того, щоб зробити наступний крок у чарівний світ саботажу та політичного насильства.

Проте, браття й сестри, киньте цю дурну звичку оголошувати голодування. Ви повністю девальвували цей вид протесту. Або не оголошуйте, або, якщо вже оголосили, то помирайте.

Краще живіть, бо мертві не стріляють.


У часи, коли Британія ще тільки збиралася ставати великою, і перебувала не в кращому стані, аніж нинішня Україна, яка ще не знає, що стане великою, Френсіс Бекон зазирнув у вічність і сказав: «Істина скоріше народжується з помилки, аніж з плутанини»

Браття й сестри! Не бійтеся помилок, плекайте в собі ненависть до плутанини. Її забагато, бо вона – найкращий захист від істини.

Плутанина дає можливість кожній вівці відчути себе вовком у соціальних мережах. Чи усвідомлюєте ви, браття і сестри, наскільки велике зло – соціальні мережі? Що користуючись фейсбуком ми пестимо диявола: він тут, поруч, дивіться на нас з того боку екрану.

Зло в тому, що мають можливість висловлюватися всі, хто мав би лише слухати. У зливі слів давно втопилися всі істини.

Окрім себе та Вас, друже, я знаю лише чоловік з п‘ятдесят на всю Україну, тих, чиї слова цінні. Іншим краще помовчати.

Плутанина дозволяє масі українських патріотів вважати себе борцями з режимом і ворогами держави. Брате, боротьба – це спричинення прямого ущербу ворогові. Нема ущербу – нема боротьби. Тому ми з вами, читачу, не борці. Ми плакальщики. Це непогано. Ще у тримісячному віці я дійшов висновку, що плач буває ефективніший за боротьбу. Можна так організовано і гучно плакати проти Януковича, що Євросоюз пожаліє нас і захистить. Варто лише подолати плутанину в уявленнях про себе і чесно усвідомити власну масть, як справи одразу підуть бадьоріше.


Саме про нього Господь сказав, «що серед усіх народжених не поставало більшого пророка, ніж він». Звали його - Йоганан ѓа-Матбіль. Для греків він відомий як Іоаннес о Баптістес, для латинян як Iohannes Baptista, для мусульмани як Яхья. Ми ж знаємо його за ім’ям Іван Хреститель.

Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида), родички Пресвятої Богородиці. Коли  його батьки були в похилому віці й уже не сподівалися на потомство, він був посланий Богом, аби приготувати Ізраїль до приходу Месії.

Його батьки жили біля Хеврону, на південь від Єрусалиму. По материнській лінії Іван Хреститель є родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа.


Закон про подальшу дискримінацію української мови у першому читанні був прийнятий не стільки депутатами, скільки бійцями спецпідрозділів МВС: три ряди стін з залізних щитів навколо ВР, ніколи не бачена тут до того кількість міліції.

У другому читанні цей закон було прийнято по-за регламентом і процедурою… (нині вже можна вільно висловлюватися російською: нає…али). В цілому це відповідає історичній традиції: російська мова та московська культура завжди впроваджувалися в Україні насильством і шахрайством.


Від Війська Запорізького нам лишилися чудові образи, легенди, розкішні пісні, кращі риси нашого національного характеру і незнищенне бажання все це повторити.

Від УНР, ЗУНР та отаманщини ми маємо попіл героїв, який можемо носити біля серця, непогану мемуарну спадщину і, до речі, вельми симпатичний пісенний доробок.

Від ОУН-УПА нам лишилися грандіозні постаті «лицарів абсурду». Страшне ХХ століття важко було здивувати чимось страшним. Нам вдалося.

Ось уже завершується час, відведений історією нинішній «Державі Україна». І що по нас лишиться нащадкам, якщо залишаться нащадки? Бог явно готував нас до високої трагедії, але ми захотіли бути персонажами анекдоту. Так ось, жодного вартісного анекдоту не спродукували ці 20 років безслав‘я.

У чому причина? У відсутності в наших головах вірних понять та уявлень. Древлє українці зазвичай рухались вірним шляхом у протилежному напрямку. Нині вони не знають за існування шляху.

Наші великі попередники терпіли поразки у боротьбі за Україну. Наші нещасливі попередники мріяли зі неї, але не сміли за Україну боротися. А ми за неї не здогадуємося. Тобто, ми обсервуємо територію, використовуємо назву, набір історичних відомостей і лексичних фонем. Те саме ми робимо щодо Скіфії. Можна цікавитися Скіфією чи такою собі Сарматією, копирсатися в сарматських похованнях, написати дисертацію, об‘явити себе нащадками сарматів, впроваджувати «сарматизм» як стиль, але воювати за Сарматію неможливо. Я пробував. Не виходить.

Наші попередники мали на руках, під ногами і в серцях те, за що борються. Для них Україна – це їхні родини, спосіб життя, поведінкові стереотипи, психічні реакції, живий асоціативний ряд, зрештою побутова культура. Для них достатньо було спалити сільраду, щоб усе це розквітало, вибухоподібно, як яблуневий сад навесні.

У нас є сільрада, а саду нема. Ще є обленерго. Але для здобуття обленерго потрібні якості не гайдамака, а шинкаря.


Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів