Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Проповiдi

 

Тут широкі віртуальні маси оголосили могендевід-похід проти нашого брата Мірошниченка за те, що він євреїв називає жидами.

Я теж глибоко обурений, адже і для мене знаменитий журналіст Лєщенко є значно більшим лінгвістичним авторитетом, аніж (до речі, судимий) віршомаз Шевченко.

Проте, мені ніколи навіть не спадало на думку захищати наших друзів juden (щоб ні тим, ні тим) від українських націоналістів


Обама переміг, а Мазурок застрелився. Краще б навпаки. Життя – це шлях скорбот і розчарувань. Проте, варто втерти сльози й зосередитися на сірій буденності. Отже:

Навдивовижу млява виборча кампанія й так цікаво після неї. Втім, це відповідає українській політичній традиції. Можна зробити деякі висновки


Київ досі «місто-герой». Принаймні, так написано на в‘їздах. Окрім того, що це зґвалтування граматики, це також паплюження здорового глузду. Якісь люди з-за Уралу влаштували тут бійню з якимись людьми з-за Рейну, в результаті чого Київ було зруйновано. Київ – місто-невдаха.

Якщо є міста-герої, то мали б бути й міста-боягузи? Втім, огидний радянський новояз, який начальство досі перетирає своїми вставними щелепами, нічим не кращий за єдінонєдєлімскій сленг романівської москвопетербургії. Російскоє нарєчіє конструювали унтери пришибєєви. Пороті, покріпачені, закуті в колодки слова! Чого лише вартує мовна конструкція «всємілостівєйший»! Скільки разів має зігнутися язик і хребет, аби це вимовити?

Творення неоковирних міфів супроводжувалося творенням абсурдних означень. «Отєчєствєнная война» - невдала для Бонапарта, ганебна для Романових – отримала таку назву у 30-х роках дев’ятнадцятого століття. За логікою, отєчєствєнная война – це війна між соотєчєствєннікамі


Нещодавно прогулявся Києво-Печерською Лаврою. Біля входу до ближніх печер - офіс намісника Лаври митрополита Павла. В Азарова автівки скромніші, ніж під цим офісом. Навіть кабмінівські хлопці зрозуміли, що не варто настільки відверто хизуватися награбованим. Викликає повагу те, що владика й не думає приховувати свої статки. Пропливають грубезні (як на більшовицьких карикатурах) ченці. До них підбігають жінки в хустках, - "благаславі, батюшка!". Клір знає щось таке, чого не знаємо ми. Якби владика Павло заходився зображувати з себе святого Франциска - роздавати майно бідним, ходити в рубищі й босоніж - паства його не зрозуміла б - потікала б до адвентистів.

Іноді здається, що православні вірять не стільки в якогось (прости, Господи!) Христа, скільки в свого Православа. Я його ніколи не бачив, гадаю він сильно подібний на владику Павла.

Рядами стоять церковні лавки, в них жвава торгівля амулетами і магічними зображеннями, є навіть така книжка - Біблія.

В ній багато дотепного, аффтар жжот. Цікаво було б показати її єпископам - відкрили б для себе дещо несподіване. А може й ні: "Христос розіп'явся за наші гріхи так давно, що це вже стало неправдою".

Христос є одночасно Богом і Жертвою заради грішників. Колись він був інтуїтивно зрозумілий, нині – ні, бо якщо Бога ми ще здатні уявити через екстраполяцію звичного нам поняття «генеральний директор», то християнські категорії «жертва» і «гріх» вже не викликають жодних асоціацій у свідомості виборця, який є одночасно і грішником, і жертвою.

Напередодні голосування, браття і сестри, вам потрібна проповідь, а не ток-шоу. Савонарола казав, що у всесвітній ієрархії духів проповідник йде одразу за ангельським чином (дяка Богові, його вчасно повісили). Проте, мова не за цю жертву, а за жертву взагалі.

Отже, разом з життям нам дається багато, але ненадовго. Людина завжди відчувала, що заради продовження цього «ненадовго», а можливо навіть заради продовження у вічність, вона має не тільки отримувати, але й віддавати. В цьому первісний сенс жертви. З повернення Богові частки отриманого почалася релігійна практика людства, і жертва лишається основою будь-якої релігійної практики понині.

Наприклад, скіфські могили грабували вже в сиву давнину, при цьому вважалося добрим смаком залишити, бодай маленьке золоте брязкальце покійнику – пожертва на вдачу. Нинішні нащадки грабіжників не розуміють, що з того, що вони збирають в нас – нащадків скіфів, треба бодай трохи залишити в колективній могилі української державності. Один з найкращих наших публіцистів, Валерій Дружбінський, після війни виховувався в дитячому будинку за Уралом. Його старші товариші, які вчили його красти з кишень пасажирів трамваю, були добрими людьми традиційних «понять», вони радили по можливості залишати трохи грошей обкраденому, аби він зміг доїхати до дому, «бо там, на небі хтось є!»

Ми піднімаємося до Бога не тоді, коли беремо, але коли віддаємо. Не тільки святість досягається через жертву, але й слава до останнього часу була пов’язана з жертвою. Життєве завдання людини – віддати отримане. Приносити себе в жертву – специфічна людська екзистенція. Бог приніс себе в жертву тим, що втілився в Людину, а тоді в жертву себе принесла Людина, в яку втілився Бог.

Бог дає все і очікує від людини повернення частки. Диявол дає частку і забирає все. Фауст віддає йому вічне життя заради творчого успіху, проте Мефістофель вигадує ще краще: славу без самопожертви. Нині популярність набувають ті, хто не ризикує й не віддає. Це принципово нова ситуація й не треба дурити себе – вона скомпонована нечистим. Він вже не купує душі людей вроздріб, він купив людство оптом.

Телеведучі, політики, співуни й плясуни, тусовщиці, модельєри – носії дармової слави. Ар’єргард традиції – спортсмени – вони, принаймні, оплачують популярність здоров’ям. Втім, я так і не запам’ятав ім’я того хлопця, який стрибнув зі стратосфери. Проте, я впевнений, не забуду актора, який зіграє його в кіно.

Ну добре, Юля за свої забаганки платить свободою, Кличко отримав багато ударів в голову, але хто всі ці інші лідери громадських симпатій? Вони здебільшого навіть свої виборчі кампанії ведуть за чужі гроші.

Ми отримуємо благословення єпископів, які не купили свій сан бідністю, целібатом й виснажливим постом, голосуємо за вождів, які ніколи не проливали кров, аплодуємо митцям, які не згорають у творчих муках, ми – масовка у сценарії сатани. Ми не співаємо осанну мученикам, а вони є й нині, не прославляємо героїв, а вони зовсім поруч – у слідчих ізоляторах.

І тут ми логічно переходимо до гріха. В перших розділах Біблії ми читаємо, що гріх – це порушення правил, встановлених Богом, згодом ми переконуємося, що не все так просто, що гріх іманентний плоті, що гріховність є вродженою, а гріх первородним.

Втім Біблія не стільки відповідає на питання, скільки спонукає їх. Вона корелює з природою людини - людина не здатна знати, але здатна запитати так, щоб здивувати Бога. Одкровення і є наслідком такого всевишнього здивування.

Гріх, як і всі фундаментальні поняття - і дуже складно і дуже просто. Це як поняття "гаряче": просто настільки, що навіть дитина відчуває і відсмикує руку, і складно настільки, що для описання природи теплоти довелося створити цілу науку - теплофізику й там є розділ термодинаміка, який я колись вивчав, а нині геть забув, але руку від чайника все одно відсмикую з точно тією ж швидкістю, як і немовля.

Гріх - це робити те, що западло. Ми, релігійні фанатики, стверджуємо, що відчуття "западло" притаманне кожній людині від народження. Деякі "западло" притаманні кожній культурі від її народження, вони , на відміну від базових загальнолюдських "западло", преходящі, але їх порушення так саме руйнує культуру, як порушення базових руйнує душу.

Оце й усе, а з "теплофізикою" знайомтеся вже по катехізису. Знавці кажуть, що в старих польських катехізисах були й розділи з фехтування.

Cпеціально для ТСН


Нобелівську премію Миру 2012 отримав Євросоюз. Це навдивовижу чесне рішення. Ту роль, яку раніше відігравали герої, нині відіграють бюрократичні надбудови, відчужені суспільні форми.

Місце видатної особистості – в ув‘язненні, або в підпіллі. Гадаю, лауреатом Нобелівської премії з фізики має бути адронний суперколайдер. В усіх інших галузях – корпорації, механізми, управлінські структури, зрештою, цивілізація як сукупність механізмів.

Людина дедалі більше потрібна цивілізації лише у своїх середніх якостях, але не в якості особистості.



Я люблю Януковича, як християнин. Як грішний християнин я здогадуюся, за що саме він нам надісланий.

Проте, як недосконалий християнин я хотів би спитати, чому саме він? Й усі ці добрі люди разом з ним?

Питання «чому?» - є чи не найважчим питанням з усіх можливих, бо причин безліч. Власне, все в світі є причиною всього.

Ми можемо сказати, що Янукович став нашим президентом, бо Ющенко, посаджений на посаду президента, президентом так і не став. Або тому, що Юля хотіла бути одночасно і президентом, і прем‘єром, і головою Нафтогазу, і лідером опозиції, а Янукович хотів бути лише президентом Донбасу, але щоб Донбас був скрізь.

Але можемо прослідкувати весь причинний ланцюжок до початку і виявити, що причиною Януковича є Великий вибух (для атеїстів), або первісне гріхопадіння (для людей тверезомислячих). Принаймні, як зауважують теологи, вибухи ми спостерігаємо зрідка, а от гріхопадіння – щодня.

Всі подібні відповіді є вірні, але безглузді – вони не прояснюють. Коли ми взискуємо причину – ми шукаємо скарбу, сурогатного граалю – який проливає світло й збагачує. Віднайти «істинну» причину серед безлічі тривіальних – це відкрити Новий світ і перспективу для бізнесу.

Причинним граалем Фрейда було лібідо. Дарвін досяг просвітлення, медитуючи на щелепу прадавньої мавпи. Маркса осінило протиріччя між продуктивними силами та виробничими стосунками. Ейнштейн зрозумів, що якщо час фігурує в математичних рівняннях, то чому б йому не поводити себе як математичній змінній – розтягуватися й скорочуватися. Це все для нього прояснило, а для решти заплутало.


Чорна Рада закликає приєднуватися всі організації, групи, окремих активістів. Збори відбуваються щочетверга о 19:00 за адресою: м.Київ, бул.Т.Шевченка, 48-б, оф.17. Телефон для довідок: 093 450 81 60

Чорна Рада – це постійно діючий координаційний орган представників патріотичних груп і громадських організацій, які підтримують опозицію, але не довіряють їй.
В разі повалення режиму Януковича і повернення до влади нинішньої опозиції, більшість суттєвих проблем не буде вирішено, так само, як це сталося в 2004 році. Громадські організації і протестні групи, які входять до Чорної Ради будуть допомагати опозиції (вірніше, її європейським друзям) валити режим, але після того ставлять перед собою такі завдання:

1. Здійснити суспільну помсту. Покарати всіх, хто здійснював політичні репресії. Від організаторів до рядових виконавців. За всі попередні роки, включаючи радянський період. Багато нинішніх проблем від того, що суспільна помста не відбулася в 1991 та 2004 роках.

2. Придушити п’яту колону. Вся платна та ідейна агентура Москви має бути знешкоджена. КПУ та ПР мають припинити своє існування.

3. Розпустити всі репресивні органи – прокуратуру, суди, МВС, СБУ, податкову. Всі ті, хто служить, або служив у них, мають потрапити під заборону на професію. Народ повинен сформувати нові органи захисту себе від своїх ворогів.

4. Скорочення кримінального кодексу. Всі дискримінаційні статті мають бути виключені. В т.ч. збройні статті, статті за незаконні воєнізовані формування тощо.

5. Ліквідувати монополію бюрократії на насильство.

Організації та протестні групи, які складають Чорну Раду, спільно намагаються звільнити Політв’язнів та організують їм допомогу.


З тим самим захватом, з яким колись слухав на шкільному повір‘ї наївні оповідання однокласників за таємниці інтимного життя дорослих, я сприймаю нині оповіді за економіку. От Федеральна резервна система здійснює емісію в 80 млрд. доларів. Невдовзі – 240. Очікують заяви її очільника за наступну емісію: скільки? 500? Виступає – каже емісія буде необмеженою(!), по мірі необхідності. І що – це свідчення краху американської, а за нею світової економіки? Паніка? Не вгадали! Біржові індекси ростуть. На фондових ринках радісне пожвавлення.

Економіст, який оповідав мені за це, мав вираз обличчя третьокласника, який раптом з жахом дізнався, що хлопчики буває мають секс із хлопчиками. Мого економіста неможна вважати наївним: вже зо два роки він насміхається над загальною містичною вірою в Китайський економічний локомотив, в те, що зростання китайської економіки продовжиться і, що саме ця економіка витягне решту з кризи.

Виявляється, останні роки оптимізм інвесторів ґрунтувався на цифрах економічного зростання Китаю, які визначалися за методикою, геть відмінною за прийняту у ринкових демократіях. Якщо в Європі економічні покажчики визначаються за складною методою, то в Китаї дані економічної статистики нерідко беруться зі стелі кабінетів очільників КПК, так само, як це здійснювалося колись у Радянському Союзі. Проте, віра біржових акул капіталізму у чесність і прозорливість китайських комуністів до останнього часу була незворушною. Лишається загадкою, як взагалі вдавалося порівнювати капіталізацію китайських банків з американськими. В усьому світі вважається неприпустимим банківським гріхом кредитування «пов‘язаних осіб», натомість китайські банки всіляко заохочують кредитування родичів, знайомих і сусідів співробітників та керівників банківських відділень, тобто видачу кредитів, повернення яких не передбачається.

Фондові ринки ігнорують китайські мости, які падають, порожні новозбудовані міста та затоварені склади, вони прагнуть реляцій ЦК КПК, бо світова економіка тримається не стільки на виробництві, не стільки на фінансовій дисципліні, не на бюджетній збалансованості, але в першу чергу на оптимізмі.


Коли Янукович вкотре полетів на Афон, я подумав, що у Церкви є дві категорії ворогів – ті, хто до неї ходять та ті, хто її обходять. І ті й ті не мають за неї жодного уявлення. Я теж не маю, проте, є декілька особливостей церкви і віри, які варто пам'ятати, перш ніж іти до сповіді чи пиляти Хреста.


Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів