Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

Головна Проповiдi Чудо та еліта

Чудо та еліта

Як православні люди, ми хоча б час від часу маємо читати Біблію і розмірковувати над нею.
Зазвичай, ці розмірковування не є аж надто плідними. Перед сном перегорнути пару сторінок і ще раз переконатися в тому, що Господь всеблагий, ще раз спробувати надихнутися цими давно знайомими рядками, - зазвичай читаються одні і ті самі сторінки і повторюються одні і ті самі цитати, і… солодко заснути. Нам доводиться щоразу спеціально налаштовувати себе на те, щоб ці, давно знайомі, звичні, речі, в яких уже важко віднайти щось нове, пробилися до нашої душі і зробили там яку-небудь роботу. А насправді (я знову ж таки скажу річ банальну), Святе Письмо є невичерпним кладезем досвіду людського і божественного, і саме досвід нам треба шукати.

Як православні люди, ми хоча б час від часу маємо читати Біблію і розмірковувати над нею.
Зазвичай, ці розмірковування не є аж надто плідними. Перед сном перегорнути пару сторінок і ще раз переконатися в тому, що Господь всеблагий, ще раз спробувати надихнутися цими давно знайомими рядками, - зазвичай читаються одні і ті самі сторінки і повторюються одні і ті самі цитати, і… солодко заснути. Нам доводиться щоразу спеціально налаштовувати себе на те, щоб ці, давно знайомі, звичні, речі, в яких уже важко віднайти щось нове, пробилися до нашої душі і зробили там яку-небудь роботу. А насправді (я знову ж таки скажу річ банальну), Святе Письмо є невичерпним кладезем досвіду людського і божественного, і саме досвід нам треба шукати.

За нашою давньою хитрістю ми повинні шукати там рецептів, сприймати Псалтир як статут гарнізонної і караульної служби.
Ви можете уявити, що за публіку зібрав Спаситель? Проведіть експеримент, знайдіть кілька рибалок, тих, які ловлять рибу і раків і продають потім на дорозі. Смикніть якого-небудь податкового інспектора і кілька бомжів. Організуйте їх, і розкажіть що-небудь про Царство Небесне. Спробуйте повести їх за собою. Просто для інтересу. Ми ж повинні брати приклад зі Спасителя. Ми знаємо, що це марно, але треба намагатися наслідувати Апостолів і Святих.
Не те, що повести до Царства, а навіть якимось чином утримати їх від вживання спиртного чи амфітамінів хоча б тиждень буде дуже важко.
Ця нікчемна попервах публіка, яка ніби-то спеціально, для того, щоб дати нам урок, була зібрана Спасителем з самих низів суспільства, знову ж таки, не зі шляхти, не з бійців, не з воїнів, не з революціонерів (а тоді Іудея була переповнена революціонерами, які кидалися з ножиками на представників окупаційної адміністрації), ні, апостоли рекрутувалися якраз з тих людей, які не цікавились абстракціями, які мріяли відсидітися.
Рибалка, все життя, як і його дід, прадід, прадід його прадіда. Жив десь біля Галілейського озера і думав, що там проживуть і десять поколінь його нащадків, він не прагнув великого. Він хотів торгувати рибою. Трошки наловити і продати перекупнику.
Податковий інспектор - це глибина морального падіння з точки зору тодішнього суспільства. Він збирав гроші для окупантів. Це було гірше, ніж бути жебраком і гірше, ніж бути бомжем.
І от кілька нещасних, які були обрані навмання, перевернули світову історію. Відсоток втрат одиннадцять із дванадцяти. Загинули страшною смертю в результаті своєї апостольської діяльності.
Вони не збиралися воювати, але відсоток втрат більший ніж у будь-якої розгромленої армії.
Про що це говорить нам?
Це говорить про те, що коли ми молимося, звертаємося до Спасителя, торкаємося Бога, то ми торкаємося дуже небезпечних речей.
Вони пішли за Ісусом Христом, не за смертю спочатку, вони пішли за спасінням. Вони пішли за втішенням, за якимось сенсом, а виявилося, що він веде їх на смерть, що він веде їх на хрест.
До Церкви, ми завжди, мали б приходити, як Апостоли. Ми повинні знати і підозрювати, що торкаючись Бога, ми торкаємося смерті. Беручи до рук Біблію, ти береш тротилову шашку.
У Біблії йдеться не про те, як краще жити, не про те, як ліпше заробляти, навіть, не про те, як ліпше добиватися успіху в житті. А про те, за що ми могли б з вами померти мученицькою смертю.
Дивитися в очі Богу небезпечно. Ми або відкриваємо свою душу Богові і тоді наражаємо себе на страшний ризик, або ми просто граємося з вервицею і час, який ми проводимо в церкві чи в молитві, значно корисніше було б провести в бібліотеці, чи в спортивному залі, чи на базарі. Молитися треба тільки з метою відкритися Богу. Тобто, молитися треба тільки з метою наразити себе на страшну небезпеку.
Читаючи Євангеліє, я завжди звертав увагу на те, з якою, неохотою Спаситель робить чудеса. І чудеса миршавенькі. Тоді всі робили чудеса.
Христос вилікував якогось нещасного, вигнав бісів з кількох біснуватих.
Ми спостерігаємо як лікують цілі стадіони. Щосереди в Видубицькому монастирі відбувається вичітка, виганяють бісів. Це що, чудо? Ймовірно, це звичайна релігійна практика. Звичайною релігійною практикою такого роду чудеса були і в євангельські часи.
Христос не висушував море, не валив небо на землю, гори не сходили з місця при ньому. Його чудеса скромні, і, відчувається, що він робив їх з неохотою. І я розумію чому.
Бог створив небо і землю, мільйони галактик і в кожній мільярди зірок, а ми кажемо Йому: “Повіримо тільки після того, як ти засунеш в колоду пікового туза, а виймеш бубнового валета”.
Я дивлюся на Льошу, і я бачу, - це чудо: те, що ця людина говорить, як вона пересувається, і вся складність його клітинної будови, і те, як працюють механізми цих асоціацій в його голові, і те, що він може спостерігати, як він може сприймати музику. І найменші його життєві прояви, насправді, є неймовірними.
Можемо вийти на вулицю і подивитися на розпечену газову кулю невимовних розмірів,- сонце. Чудо!
Ми народжуємося в чудесний спосіб, і життя нам дається як не заслужена річ. Просто так трапилося, що воно дісталося нам.
Для того, щоб вірити в Бога не потрібно мироточивих ікон.
Я виглядаю у вікно і бачу чудо. Щоразу виглядаю і що разу бачу більше ніж мироточиві ікони.
Це чудо – як росте це листя всупереч логіці. Воно б не мало так рости.
Спробуйте з точки зору стороннього споглядача, в смислі споглядача зовні Всесвіту, подивитися на те, що тут відбувається.
А відбуваються дивовижні і неймовірні речі.
Світ переповнений чудесами.
Чудом було створення Християнської церкви. Я багато займався організаційною роботою, створенням незаконних воєнізованих формувань. Мені далеко до Пророка Мухамада, але я в цілому розумію технологію.
Коли люди здатні вчинити великі вчинки? Тоді, коли вони об’єднані єдиною ідеєю, єдиною вірою, обрядом…
В Аравії було багато філософських пошуків. Мухамад сказав, що давайте ми все це припинимо. Бог один. Я Його представляю. Ви йому молитеся. І, перед нами стоять великі завдання.
Він дав функцію людям. Він зібрав першу спільноту в три чоловіка, і поставив завдання. Навчив, що робити. Іслам - це покірність. Як покірні люди, ми маємо взяти ножики, або швидше у них там були не ножики – вони шелепи від віслюків і конячі в’язали на палки і використовували як зброю, - ми маємо взяти кожен по конячій шелепі, і розповсюджувати іслам.
Все ясно. Спочатку ми маємо придушити євреїв в Медині, а після того перед нами є Мекка, а в ній окопалися Курайшити. Після того, як ми взяли Мекку, перед нами Аравія. Після того, як ми взяли Аравію, весь світ ділиться на Дар аль-Іслам – землю Ісламу, - і Дар аль-Харб – землю війни. І от земля війни має стати землею Ісламу.
Що робити зрозуміло – багато конячих шелеп, багато людей, багато разів на день молимося і дуже конкретна функція: ми маємо захопити в наступний тиждень наступну долину. Все конкретно і визначено.
Натомість Христос не дав апостолам простої і конкретної мети. І вони своїм наступникам не давали визначеної функції. Мухамад сказав своїм: ви повинні весь час перебувати у вирішенні тактичних завдань.
Що казали Апостоли своїм послідовникам?
Завойовувати?
Ні. Молитися і розмовляти. Очікувати другого пришестя По суті справи це вся їхня функція.
Насправді молитися і розмовляти – це не функція. Те, що церква таки була поширена – це є неймовірна річ з точки зору організаційної технології.
Це дивна річ, що їм це вдалось – людям, які свідомо відмовилися від війни, від функції, від тактичного завдання.
Вони таки це зробили. Вони зуміли поширитися. Політична функція у християн з’явилася кількома століттями пізніше. Поменшало благодаті - побільшало політики.
Що у зв’язку з цим маємо робити ми? Захищати Ісуса Христа методами ісламської революції.
Христос розіп’явся за нас дві тисячі років тому. Безумовно, що Християнство має бути поширено на ту частину світу, на яку воно іще не поширилось. Безумовно, ми розуміємо, що воно перебуває в глибокій кризі. І воно перебуває в глибокій кризі в тому числі і через нас – ми погані Християни. Але, зрештою, ми віримо в те, що Христос зробить цю роботу за нас. Нашим завданням є правильно перебувати в Християнстві, правильно молитися і ми повинні знати, що якщо нас зібралося кілька чоловік і позаяк ми значно гірші за перших християн, то нам потрібна влада. Насправді, мова іде про формування нової еліти в світі.
Це погане слово – еліта. І воно так часто вживається, що перетворилося на лайку. Але, насправді, це так і є.
Ви повинні знати, що не існує ніякої мистецької еліти. І культурної еліти не існує. Це все брехня. Еліта завжди дуже чітко пов’язана з владою. Людина еліти може не мати грошей, вона зобов’язана мати владу.
У нас немає еліти тому, що нема еліти при владі. Влада будь-яка, не тільки політична влада. Це може бути кримінальна влада, це може бути влада ідеї.
Чому Лев Толстой був елітою в Росії, чи Чернишевський був елітою?
Тому, що вони мали вплив. Чернишевський сидів в тюрмі і був елітою тому, що публіка читала “Что делать?” і після цього йшла в терористичну організацію. На три покоління він вплинув переважаючим чином.
Еліта це те, що при владі, насправді. Коли ми вважаємо себе якимись не такими, чимось кращими, ніж інші (а ця підла думка живе в кожній душонці), ми брешемо, ми розслабляємо себе. Вони там дурні і “козли” нічого не розуміють, на Банківській вулиці. Ми тут розуміємо, що було б потрібно для країни.
Начальник негідник, крадій і сволоч, а я ні. Я, на відміну від нього, знаю, що робити. Тобто перекладаючи на літературну мову, я заявляю свою елітарність. І я брешу. Якщо він не знає, а я знаю, то я мав би більше впливати. “Знання - сила” – казали нам в радянські часи.
Якщо ти не маєш сили, то, мабуть, не маєш і знання. Значить, треба написати такий сонет, щоб з’їхало з глузду ціле покоління і поперло завойовувати Молдавію, чи принаймні, захотіло піти подивитися, де вона знаходиться.
Як тільки кілька чоловік, п’ять-шість, зібралися разом і усвідомили, що ми є якісь не такі, що ми розуміємо ліпше, ніж хтось інший, вони просто зобов’язані завойовувати владу. Хоча б на рівні студентської профспілки. Не виходить з профспілкою - не здібні, значить ларьок. Не виходить ларьок, значить ми починаємо співати пісні такого роду, щоб вони вражали хоч кого-небудь, хоча б п’ятдесят чоловік. Але ці п’ятдесят чоловік повинні з’їжджати з глузду коли вони чують наші співи - чи тому, що ці співи такі талановиті чи тому, що вони так жахливо звучать.
Ті люди, які не прагнуть, не є елітою. Вони не тільки не є справжніми людьми, вони навіть не є Християнами тому що, позаяк змінюється світ, змінюється і Християнство.
Для того, щоб найкращим чином впливати на світ, Християнин перших століть повинен був закопуватися в печеру, і це впливало на сучасників – піти від чудового, яскравого, багатого, неймовірно цікавого світу, закопатися в печеру тільки заради того, щоб помолитися. Так, значить, справді, молитва є краще, ніж всі барви світу?
Монастирі стали фундаментом Європи. Ченці збудували наш світ. Вони транслювали культуру. Все, що не є – це завдяки їм. Але світ змінився настільки, що ми не знаємо де в ньому закопана вища влада. Будем копати скрізь. Цілі туманні. Завдання невизначені. За роботу, товариші!

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів