Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Послання Прес-конференція крайового керівництва Братства

Прес-конференція крайового керівництва Братства

В Ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

16 лютого, в ІА “RegioNews” відбулася прес-конференція крайового керівництва БРАТСТВА

У прес-конференції взяли участь: Андрій Туяков, в.о. голови БРАТСТВА; Віталій Чорний, керівник прес-служби; Богдан Ходаковський, керівник молодіжної організації БРАТСТВА; Максим Михайлов, координатор БРАТСТВА у східних регіонах

ТАКТИКА І ЗАВДАННЯ ПОВСТАНСЬКИХ ГРУП ПІСЛЯ ПОРАЗКИ РЕВОЛЮЦІЇ

1. Причина поразки - зупинка. Можливість поразки засвітилася в двадцятих числах січня, коли повстанці припинили бойові дії. Для революції зупинка=поразка. Повстанці погодилися, щоб завдання й розклад дня революції визначала парламентська опозиція. Завдання знищення режиму, п'ятої колони Кремля й помсти всім, хто був дотичний до репресій було забуте. Замість цього з'явилася вимога конституційних змін, компромісного уряду та звільнення заручників шляхом задоволення вимог тих, хто їх захопив. Зупинка революції логічно призвела до її відступу зі здобутих позицій.


2. Хто саме призвів до поразки:

- лідери парламентської опозиції, які з самого початку й понині б'ють у спину революції, проте, користуються її плодами; 
- західні дипломати, завданням яких є заспокоєння пристрастей і порятунок місцевої філії бюрократичного інтернаціоналу. Саме західні дипломати утримали Януковича від неефективних дій. Завдяки їхнім зусиллям і підказкам, після середини січня Янукович вже не робив стратегічних помилок, лише тактичні;
- окремі лідери повстанців, які в обмін на набуття політичної респектабельності зайняли "конструктивну позицію".

3. Навіть якщо революції судилася поразка в бою, це все одне було б краще, ніж її добровільна евтаназія. Воєнна поразка залишила б нездоланну прірву між режимом і суспільством й палке бажання реваншу. Евтаназія деморалізує суспільство.

4. Формування повстанської спільноти. Нині не час великих централізованих організацій. Вони занадто вразливі. Більше успіху мають спільноти. Саме тому нам не потрібна одна організація. Нам потрібно десять тисяч організацій. Багато хто до останнього часу не розумів основних принципів виживання спільноти:

- Принцип неспівпраці з репресивними органами та тюремною адміністрацією.
- Принцип солідарності. Кожний, належний до спільноти, зобов'язаний допомогти ув'язненому, хворому чи нужденному членові спільноти, навіть, якщо той є членом іншої організації.

5. "Жодного пашталакання по програмових питаннях. Слова роз'єднують, дія об'єднує!" Повстанці не повинні ставити перед собою політичні цілі, лише воєнні. Політика - це компроміс і домовленість. Політика - це торгівля. Самореклама - це політика. Братство брало участь у подіях, але намагалося не світитися, бо "права рука має не знати, що робить ліва". Ми були дуже обурені, коли нам почали приписувати штурм президентської адміністрації не тільки тому, що цим на нас зосередили увагу правоохоронних органів, але й тому, що це розбудило ревнощі й бажання самореклами інших повстанських груп. Зрештою, це призвело до їхньої інтеграції в політичний процес і завершення бойових дій. У дев'яностих усі бандити мріяли стати баригами. Декому поталанило, але в цілому бригадний рух не надовго пережив народний рух за пєрєстройку. Нині більшість молодих революціонерів мріють стати депутатами. Поталанить одиницям, а революції не поталанить. Ви не повинні хотіти в президенти. Ви маєте стати тими, хто призначає президентів.

6. Після амністії багато повстанців будуть ув'язнені й багато перейдуть на нелегальне становище. Повстанська спільнота повинна утворити широке коло симпатиків-бандпосібників для підтримки тюремних джамаатів та для фінансування підпілля.

7. Стратегія така: Спочатку ми приходимо, як жебраки, згодом, як розбійники й нарешті, як князі. На Банковій і згодом на Грушевського ми були спробували стати "розбійниками", проте, нині здається знову повертаємося до стану агресивного жебрацтва. На нинішньому, жебрацькому, етапі ми маємо утворити сотні організацій, груп та братств, закріпитися в поняттях, навчитися допомагати тим з нас, хто наважився на індивідуальне повстання, прославляти їх, а також позбутися ілюзій. На Банковій і Грушевського в усій красі проявилися революційна стихія та спонтанна самоорганізація. На них поки що і варто робити ставку. На наступному, розбійницькому, етапі буде сформоване підпілля й виникнуть території де можливості репресивних органів будуть обмежені.

8. Поваленням режиму Януковича бажання повстанців далеко не вичерпуються, а небезпеки для повстанців не зникають. Як свідчить практика останніх десятиліть, довгу виснажливу боротьбу здатні успішно здійснювати релігійні організації. Актуальним є впровадження в повстанське середовище християнських гасел, християнських практик і смислів. Повстання має перерости в хрестовий похід. Братство вбачає свою місію в тому, щоб революціонізувати церкву і християнізувати революцію. Амінь

 

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів