Поради нелегалам - ІІ

У минулому інструктажі ми розповіли, як подорожувати без віз і паспортів. Інколи така прогулянка закінчується затриманням і депортацією.

Після тижнів бомжування Європою поліцейській відділок здаватиметься оазою комфорту серед пустелі. Якщо вас колись затримувала українська міліція, ставлення з боку європейського поліцейського приємно вразить. Пригостять кавою. Якщо довго будете там перебувати – нагодують. Але не варто розслаблятися – для того, щоб довго не засиджуватися на чужині, варто ще трохи напрягтись. У минулому інструктажі ми розповіли, як подорожувати без віз і паспортів. Інколи така прогулянка закінчується затриманням і депортацією.

Після тижнів бомжування Європою поліцейській відділок здаватиметься оазою комфорту серед пустелі. Якщо вас колись затримувала українська міліція, ставлення з боку європейського поліцейського приємно вразить. Пригостять кавою. Якщо довго будете там перебувати – нагодують. Але не варто розслаблятися – для того, щоб довго не засиджуватися на чужині, варто ще трохи напрягтись.

Одразу вводимо обмеження цього інструктажу – ви справді хочете повернутися додому якнайшвидше. Якщо ні, і хочеться потусуватися у в’язниці, вивчити іноземну мову, налагодити зв’язки, - робіть все навпаки.

По-перше: плануючи маршрут, варто дізнатися про особливості місцевого законодавства – скільки “світить” нелегалу. Але, як правило, мова йде лише про примусову депортацію. Іншими словами, вас відправлять додому за рахунок держави, в якій затримали. Нехай вас не мучить сумління з цього приводу – вони, європейці, завинили нам набагато більше. Отже додому маєте можливість приїхати з комфортом.

Багато з нас бачили по телебаченню табори, в яких по півроку мешкають зловлен нелегали. Справа в тому, що ці шукачі кращої долі навмисно не беруть із собою документів, не дають свідчень, тому встановити їх особистість, громадянство, і оформити їм документи проблематично. Для того, щоб уникнути цих проволочок, необхідно мати з собою паспорт громадянина України, або закордонний паспорт.

Депортація не призводить до неприємностей з українським законом, але залишає неприємну відмітку у закордонному паспорті (так званий “ведмедик”). З цією відміткою практично неможливо отримати візу в країну, звідки депортували, можуть виникнути проблеми з оформленням віз і в інші країни. Але ви завжди зможете знову нелегально перетнути кордон, або поїхати туди, де ще не мали проблем з поліцією. Якщо вже є “ведмедик”, варто “загубити” старий паспорт і оформити новий. Ще краще, якщо при написанні прізвища буде допущена помилка – тоді вас не знайдуть у списках небажаних.

Українське законодавство охороняє лише українські кордони, за невдалу спробу перетнути яких можете мати проблеми. Але і в цьому випадку нехай ще спробують довести, що ви не заблукали, а навмисно намагалися перетнути кордон. Однак краще перший кордон переходити легально, благо польські візи поки-що даються безкоштовно.

У разі затримання в Європі ефективно “косити” під простака: “Йшов собі, мандрував Польшею, ніхто не зупиняв, опинився в Бельгії, мова незрозуміла, до поліції звернувся боявся, думав сам знайду дорогу”. Чи то: “Йду в паломництво до кафедрального собору. Візи? Перший раз чую”. Можна сказати, що вас пограбували і кудись вивезли, а тепер ви самотужки повертаєтесь. Але будь-яка версія має розповідатися впевнено і детально. Якщо є паспорт хоча б з якоюсь візою (тією, що можна отримати безкоштовно), ви справите добре враження не небезпечного. Повірять, що мандруєте, а не шукаєте можливості нелегально мити посуд, - матимете шанс повернутися додому швидко і без депортації – до божевільних всюди ставляться поблажливо. Але тоді їхати доведеться за свій рахунок.

Матимете багато готівки – можуть здерти штраф. Якщо на штраф не вистачить – гроші залишать. Отже, якщо є гроші, варто викласти сотню під час огляду. Інші – заховати. Огляд ведеться не дуже прискіпливо. Поліцаї гидливі і до брудних шкарпеток не доторкнуться навіть в гумових рукавичках.

Німецьким законодавством, наприклад, передбачено до півроку ув’язнення за порушення візового режиму, або штраф у 300 євро. Але, мабуть, поліцейським не виставляють згори плани, і не призначають премії в залежності від сумарної кількості років посадки. Тому вони не виявляють зацікавленість в тому, щоб відкрити ще одну справу. Навіть навпаки, якщо є привід позбутися зайвого “клієнта” (а порушників візового режиму там вистачає), то вони на це йдуть. І годувати вас за державний кошт у в’язниці ніхто не захоче.

В принципі маєте права на перекладача. Але поки вони його знайдуть, спілкуватимуться своєю чи англійською. Вже на цьому етапі ви починаєте справляти певне враження. Отже ведіть себе впевнено, з християнським смиренням і повною незворушністю. Пояснюйте українською. Можна – англійською, але не відповідайте, якщо не зрозуміли питання. Краще визнати свою нездатність до іноземних мов, аніж наговорити на себе зайве. Дивне те, що ви можете півдня розмовляти з поліцейським ламаною англійською мовою, потім ще кілька годин вас будуть допитувати з перекладачем, а в протоколі залишиться лише декілька розмитих фраз. Тим не менш розслаблятися не слід – жодних подробиць щодо перетину кордону. Не помітив кордону – і все.

Взагалі європейський поліцейській відділок та в’язниця справляють приємне враження, тож сміливо йдіть у подорож. Нехай вони не зупиняють вас від намірів побачити Світ. Адже він - належить сильним.