Зробити стартовою Додати в обране Написати листа

Кнопка сайту:

ТРК «Круг»





Объединенная Православная Молодежь

Национальный Союз

Головна Аналiтика Луна пострілів у броварському лісі

Луна пострілів у броварському лісі

Справа, що її шиють членам «Білого молоту», не тримається купи. В ній бракує головного – доказів. Збудована вона, як і всі подібні «гучні справи» на словах. Себто на тому, що «до справи не пришиєш». Але – не в Україні.

В Україні справи шиють саме зі слів. Наразі, в справі вбивства ДАІшників ми стикаємося з тим самим, що і завжди - з (рос.) оговором. Я вивчав право в СРСР, тож продовжу російською. Оговор – це «показание обвиняемого (подсудимого), потерпевшего, свидетеля, ложно изобличающее кого-либо в совершении преступления». На відміну від «ложного доноса», оговор «может быть сделан только в процессе допроса в органах предварительного расследования или в суде. Оговор может касаться любого лица, независимо от того, привлечено ли оно к уголовной ответственности. Он может быть результатом добросовестного заблуждения (ошибкой в оценке действий лица, о котором даётся показание; неправильным восприятием фактов и т.п.) либо показанием заведомо ложным.

Коли говорити людською мовою, «органам предварительного расследования» нема що пред’явити оцим мурзікам з «Білого молоту». Так справу можливо розкрити лише через встановлення «объективной стороны преступления». Це – «признаки, характеризующие внешнее проявление преступления в реальной действительности, доступные для наблюдения и изучения». Це, зокрема, «действие, посягающее на тот или иной объ­ект». «Действие», люською мовою – стріляння в ДАІшників, потребувало знаряддя злочину. «Орудия — это разновидность средств совершения преступления. Ими могут быть любые предметы, используемые для непосредственного осуществления преступного деяния (все виды холодного и огнестрельного оружия). Следует учитывать, что одна и та же вещь в одних преступлениях может выступать в качестве орудия совершения преступления, а в других — в качестве предмета посягательства. Например, один и тот же пистолет может выступать и орудием убийства и предметом посягательства».

Людською мовою це можна викласти стисліше. Нема зброї – справа не розкрита! Або пред’являйте зброю – або випускайте невинних! В цій справі неможливо нічого довести, коли не буде досліджено «об’єктивний бік злочину». Але вже зараз ясно, що «доказательная база» в цій справі буде побудована за Вишинським – на показах. На словах. На «оговорах». Тут слід сказати за порочність самої юриспруденції, як язичеської квазі-науки. Коли в логіці доказ це - «обоснование истинности, то есть действие», в юриспруденції «под доказательствами понимаются сведения, то есть результат познавательной деятельности». Саме тому – через язичництво, в цій справі судом й можуть бути прийняті як «докази» не робота (власне - бездіяння) «органов предварительного расследования», а такий нонсенс, як «покази свідка», чи прости Господи - «покази підозрюваного»... Нагадаю, що «оговор может быть результатом добросовестного заблуждения, либо заведомо ложным показанием». Також, належить перевірити версії самооговора.

Як можна зрозуміти, справа побудована на доносе. «Донос заведомо ложный - сообщение органу или должностному лицу, правомочному возбудить уголовное дело, заведомо ложных сведений о совершении преступления, не имевшего места в действительности, либо о совершении преступления лицом, в действительности его не совершавшим.» Ясно що цього мурзіка з «Білого молота» обмовили, може він сам дав підстави донощику зробити це – бо міг вихвалятися ніби-то причетністю до нерозкритого гучного злочину. Таких випадків в житті повно. Ті, хто шиють справу на такому доносі нічим не ризикують, позаяк «добросовестное заблуждение гражданина об истинности сообщаемых им сведений, а также необоснованная жалоба на якобы преступное нарушение прав, поданная компетентным органам и должностным лицам, не образует состава преступления доноса». Коли влада приймає доноси – це припустимо. Неприпустимо, шити справу без вещественных доказательств - материальных следов преступления или преступника. Вещественным доказательством являются предметы, которые служили орудиями преступления, или были объектами преступных действий.

Людською це теж можна сказати просто. Ми, християни, логікою яких є «так, або ні», ставимо питання, та відповідаємо на нього, за цією логікою – логікою Христа: Зброя де? Нема… Коли нема зброї – то що вменить? Пред’явити звинувачення в чому – хіба що, в гнилому базарі… Коли нема що пред’явити - нема справи! Решта – від лукавого.

Коли бачиш, як шиють справу оцим мурзікам з «Білого молота», постає питання: чому новій владі потрібна показова гучна справ? Чому нею було обрано саме вбивство ДАІшників, а не масове вбивство на Майдані, чого ми всі щиро бажали? Чому цю першу справу підмінили другою? Чому судять не злочинну систему МВС, а її жертв? Бо так владі вигідно. Можливо зрозуміти небажання влади розкривати справу масових вбивств на Майдані. Це мерзенно – покривати вбивць, але таку позицію можливо принаймні пояснити – якоюсь «доцільністю», що її вбачає в мерзенності хтось з влади. Але, чому жертвою вибіркового правосуддя, що вже стало в Україні звичаєвим, має бути завжди одна сторона - ті хто захищаються від ґвалтів міліції, або мстяться за них. Мстяться – тому що можливості законного переслідування злочинців в пагонах просто нема. Коли влада безсила, або не бажає, покарати одних вбивць – в пагонах, чому вона показово карає тих, хто вчинив правосуддя не за Кримінальним Кодексом, а за Заповітом, як «око – за око»? Чому три вбиті ДАІшники важать для влади більше, ніж сотня посполитих, вбитих мєнтами? Щонайменше троє з нас були вбиті - по звірячому закатовані, за співучасті ДАІшників - можливо саме тих, кому помстилися невідомі (або просто заткнули рота співучасники їх злочинів). Чому не відпрацьовують версію за можливість причетності вбитих до вчинення якихось злочинів, ймовірно – викрадень активістів? Звідки така упередженість «органов предварительного расследования»? Що вони приховують? Власне, кого покривають?

Поясню, чому я переконаний в тому, що справу вбивства ДАІшників не розслідують, а «шиють». В ніч вбивства в Броварському лісі бачили невідомих з автоматами. З ними навіть говорили, себто могли описати зовнішність тих людей. Про це було повідомлено, зокрема начальнику ДАІ Деснянського району, коли завозили йому гроші, зібраних для родин вбитих. Є інформація також за зміст розмови істочніка з тими невідомими. Чому ніхто з «органов предварительного расследования» не зацікавився цією інформацією? Я скажу чому… Як можна прийняти такі покази свідків, коли потім доведеться цим свідкам пред’являти отих мурзіків з «Білого молоту»… А вони їх не «опізнають», бо… ймовірно бачили інших. Надійніше від початку вдатися до «оговора». Справа ж замовна.

Коротше: Su schiavi allarmi allarmi!
Pugnam col braccio forte!
Giuriam giuriam giustizia!
O libertà o morte!

 

Слухати: http://www.youtube.com/watch?v=D2luE8pdSM4

Поділитися:

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Нагадування патріоту


Нагадування патріоту. Ватні заходи в Україні

Насилие, деньги и секс в жизни Романа Шухевыча

Дмитро Корчинський. Поезії

Катехізис БРАТСТВА

Історія України ХХ ст.

Останні коментарі

Батальон Шахтарськ. Бій в Мар'їнці

Вступай до добровольчих загонів на захист України!

Атака на "Русское Радио"

В пошуках невідомого: об'єкт "Чорнобиль-2"

Хмара тегів