Що робити?

Я – гарна, весела, розумна 25-річна дівчина. Я не з Нью-Йорка. Хочу вийти заміж за хлопця, який заробляє на рік не менше 500 тисяч доларів.

Я зустрічалася з бізнесменом, що заробляє приблизно 200-250 тисяч на рік, але я сказала собі: Стоп! 250 тисяч не приведуть мене в дім на захід від Центрального парку.

Ось що мене цікавить особливо:

- Хлопців яких професій мені шукати? Всі знають - юрист, інвестбанкір, доктор. Скільки такі хлопці в дійсності заробляють? І де вони розважаються? А де відпочивають хлопці з хедж-фондів?

- Як ви вирішуєте, одружуватися або залишатися коханцями? Мені потрібне тільки весілля.

Моя пропозиція абсолютно чесна. Я б не шукала хлопця, якого шукаю, якби не була абсолютно впевнена, що зможу підійти йому по всіх параметрах: зовнішній вигляд, культура, розум, уміння господарювати й зберігати тепло домівки.

Хлопець, який заробляє понад півмільйона на рік:

Я прочитав твій пост із великою цікавістю, і уважно обміркував твою дилему. Твоя пропозиція, на погляд такого хлопця як я – однозначно погана угода, і ось чому. Якщо викинути з твого листа все зайве, ти пропонуєш просту угоду: ти пропонуєш свою красу в обмін на мої гроші. Прекрасно. Але ось у чому проблема: твоя краса в'янутиме, а мій капітал буде зростати. Фактично, ймовірність збільшення мого капіталу дуже висока, але ти гарнішою точно не станеш.

Мовою економіки ти – актив, який знецінюється, а я – прибутковий актив. Тут, на Wall Street, ми б назвали тебе «торгівельною позицією», а одружуватися на тобі – це однаково, що «купити й тримати». Але купувати тебе – поганий бізнес, тому я б краще взяв під оренду: коли твоя краса зів'яне, мені потрібен буде спосіб вийти із цього активу.

Переклад із Craig's List – популярної американської дошки об’яв.