Справжня ціль Тимошенко – зміна Конституції в бік президентської республіки з розрахунку на власну перемогу в прийдешніх президентських виборах. І саме Конституція стоїть сьогодні в центрі чергової політичної кризи, на яку ми всі так довго чекали.

Стосунки між президентом і прем’єром давно стали, м’яко кажучи, натягнутими. Почалося все з того, що колишні спільники по майдану стали спілкуватися майже виключно відкритими листами. Потім президент звинуватив уряд у непрофесіоналізмі та вимагав терміново вжити антиінфляційних заходів. Забавно, що приводом для блокування трибуни ВР БЮТівцями в день щорічного виступу президента стало саме прийняття пакету антиінфляційних заходів. Ну і, звісно, посада голови фонду держмайна Семенюк, яка будучи людиною президента, ніяк не дає врятувати економіку додатковою приватизацією.

Погіршення загальної економічної ситуації в країні відчутно вдарило по гаманцях усіх громадян, а не лише по рейтингах політиків. А тут іще – мало своїх проблем, - загальносвітова фінансова криза.

Пам’ятаєте, ще тільки-но Тимошенко отримала крісло прем’єра, аналітики пояснювали це президентське призначення тим, що зима буде важкою і всі негаразди повісять на Юлю. Аби дискредитувати її перед черговими президентськими виборами. Ніби в цьому полягав план Ющенка. Проте, ніхто краще за Тимошенко не може пояснити, хто в усьому винен. Хоч би й кілька років вона була на посаді, їй завжди вдасться звалити все на „темне минуле” та на саботаж роботи Уряду з боку Президента.

Сьогодні ж політологи всі як один розцінюють поведінку Юлії Володимирівни як спробу спровокувати Ющенка на відставку Уряду. Це дійсно було б їй вигідно. Тоді народна улюблениця розвела б руками, мовляв, „хотіла як краще, але мене зрадили”. Та Ющенко „розкусив” її підступні плани і заявив, що не дасть „зістрибнути з потягу”. Отож у прем’єрки склалася ідеальна ситуація: роби що хочеш – відставки не дочекаєшся. Політик із її досвідом просто не міг втратити такої нагоди.

В будь-якому разі Тимошенко виграє. Якщо Президент відправить її у відставку, економічні негаразди та відповідальність за розвал коаліції цілком можна буде покласти на нього. Як ні як, а на президентських виборах саме з Ющенком їй ділити помаранчевого виборця. Можливо, дещо зарано відходити від перших політичних ролей. Проте, можна перекантуватися й лідеркою фракції. Хоч і відмовилась від депутатського мандата, але, певно, щось вигадають. Чи й взагалі влаштують нові парламентські вибори, про можливість яких уже заявив Турчинов у вчорашньому телеефірі.

До речі, не випадково, що про позачергові вибори заговорив саме Турчинов — ми вже писали раніше, що кандидат у київські мери, який розраховує на перемогу, у своїй програмі повинен обіцяти позачергові київські, а краще — парламентські вибори.

Допоможуть у розвалі ВР регіонали, яким вже набридло відсиджуватися в глухій опозиції. Головну умову такого ситуативного союзу з боку БЮТ озвучив той самий Турчинов – нова, БЮТівська, редакція Конституції. І, до речі, немаловажна деталь, про яку обмовився Турчинов – збалансування влади може бути як в бік посилення повноважень Парламенту, так і Президента.

Фактично, Тимошенко наразі має імунітет. Всі так бояться, що вона „зістрибне з палаючого потяга”, що дозволятимуть їй будь-що. І ця ситуація буде використана нею для проведення конституційної реформи.

Прийняття поправок (а по суті – нової редакції) Конституції потребує щонайменше двох сесій ВР (як раз до президентських виборів). Очевидно, ці зміни будуть писатися під нового президента, яким небезпідставно розраховує стати Тимошенко. Таким чином, зміни в бік посилення президентських повноважень навіть більш вірогідні, аніж у бік прем’єрських. Окрім того, сама по собі реформа та пов’язана з нею політична війна, відверне увагу виборця від наповнення власних холодильників. Ще й можна буде черговим „виконанням передвиборчих обіцянок” козирнути.

Як би там не було, а президентське крісло — стабільніша політична платформа, аніж прем’єрське, яке спирається на хитку коаліцію і може бути відставлене президентом.

Незабаром крісло Президента звільниться – за нього варто боротися!