Любов до їжі, що містить більше цукру, може бути пов'язана з генетичними особливостями людини – до такого висновку прийшли канадські дослідники з університету Торонто.

У статті, опублікованій у журналі Physiological Genomics, науковці пишуть, що їм вдалося виявити зв'язок між певними генетичними особливостями та переважним споживанням їжі з великим вмістом цукру.

Як мовиться в повідомленні Американського товариства фізіологів (American Physiological Society), дослідники, щоб краще зрозуміти механізм формування любові до солодкого, вирішили з'ясувати ефект певних змін гена GLUT2 (glucose transporter type 2), який контролює доставку цукру (глюкози) в клітини.

Для цього вони досліджували дві групи піддослідних, одна з яких складалася з літніх людей із зайвою вагою або страждаючих від ожиріння, а друга – зі здорових і худих молодих людей. Науковці протягом трьох днів записували, що випробовувані з першої групи їли та пили, а за два тижні повторювали цю процедуру. Учасники другої групи були детально опитані про їх пристрасті в їжі та напоях.

У всіх учасників експерименту були взяті проби крові для аналізу ДНК, після чого учені зіставили дані про типовий раціон учасника з наявністю або відсутністю змін в гені GLUT2.

«Ми встановили, що зміни в гені GLUT2 пов'язані з підвищеним споживанням цукру... Це дослідження допоможе пояснити деякі з індивідуальних переваг людей. Це особливо важливо з урахуванням розповсюдження ожиріння та діабету, кількість хворих на які зростає у світі», – вважає провідний автор дослідження Ахмед ель-Соемі (Ahmed El-Sohemy).

За даними науковців, зміни в GLUT2 пов'язані з підвищеним споживанням цукру, зокрема, глюкози, фруктози, а також замінників цукру, незалежно від статі та віку