Не всім вистачило - не всі полюбляють Чернівецького, але Верховна Рада порушила закон і власний регламент коли проголосувала за Київські вибори. Мені, як і вам плювати на їхні закони, але дуже  не подобається, коли на власні закони плюють законодавці.

Я зневажаю їхню Конституцію, але мене непокоїть коли її ґвалтує її гарант (якого я теж зневажаю). В цьому є щось від інцесту.

Ми, прості гопники з народу, можемо собі дозволити, під пивко порушувати закон, але гопник одягнутий у форму називається «опер», його садизм санкціонований державою, він не ризикує коли знущається над нами, тому його бєспрєдєл значно небезпечніший за наш. Всі народи які спромоглися пробитися в підручники історії, завжди тримали власних правителів в золотих клітках. Цар міг мене стратити, але не міг порушити церемоніал. Василевс ромеїв, в проміжках між регулярними революціями мав абсолютну владу, але кожен його крок, ковток, сон, пробудження, туалет, молитва були жорстко регламентовані. Дож Венеції, хазарський каган, вождь ацтеків, король Франції – були невільниками придворних ритуалів, в’язнями власних палаців. Папа римський і хрещений батько мафії ворушать долями поки зберігають покірність моральним кодексам, які вищі за них.

На заміну феодальним поняттям і китайським церемоніям секуляризоване суспільство вигадало демократичні норми і процедури, в першу чергу для обмеження начальства, а не холопів, які перебувають за межами двору і не підлягають придворним обмеженням. Зовсім не корупція є найбільшим гріхом влади, а порушення державних ритуалів.

Якщо Черновецький порушив закон, то за законом розбиратися з ним має прокурор, а не Верховна Рада, яка в свою чергу якщо їй щось не подобається має знімати не мера, а прокурора.

Можновладні вороги Черновецького мають безліч засобів усунути його без формального порушення ритуалу. Традиційний Камаз на Бориспільській трасі, зрадники з близького оточення які засвідчать факт корупції, загальноміський страйк, тощо. Демонстративно порушуючи норми і процедури, вони загрожують не мерам, а нам. Мери пересидять, а нас посадять.

Ті хто в Раді голосував за бєспрєдєл проти Черновецького, голосували за майбутній бєспрєдєл проти себе. Так свого часу Черновецький, будучи ющенківським депутатом голосував за третій тур виборів. Він допомагав прокатити Януковича, а заодно і себе.  Святість державного церемоніалу робить державу єдиною на зовні. Скажімо, ритуалізована Росія здатна здійснювати єдину ефективну політику в енергетичній галузі. Україна протиставляє цій єдності дві, або навіть три політики, які зайняті боротьбою одна з одною, а не з Газпромом. Як ви гадаєте, хто виграє?

В порушення норм і процедур вони свого часу наїхали на Бакая. Нині він є найбільш кваліфікованим консультантом Газпрому в українських справах. Його потрібно було або не чіпати, або вже добивати, але випускати було не можна. Жодна країна з непорушним ритуалом його б не випустила.

Хай не брешуть нам за газові договори, за НАТО та  Євросоюз, бо наша бюрократія яка не дотримується власних норм та процедур не може бути вписана в міжнародний ритуал. Ми не є суб’єктом «природного» права. Це право – казав Епікур – є угода про користь, ціль якої не завдати й не терпіти шкоди. По відношенню до тих тварин та народів які не можуть укладати такі угоди нема ні справедливості  ні несправедливості. По відношенню до Сербії нема й до України не буде.

Ментам, Газпрому, миротворчим силам ООН завжди легко буває впоратися з народами які практикують бєспрєдєл. Бєспрєдєл не може бути вічним. Він перетвориться або на поліцейський порядок, або на свободу регламентовану неформальними поняттями та традиційними інститутами, на зразок кровної помсти.

Чеченці, пуштуни, євреї, вірмени, деякі інші народи повсякчас перебувають в розбраті, але дуже відпорні назовні. Механізмом захисту проти зовнішнього світу є національна зарозумілість. Хоч як би вони не сварилися всередині, вони настільки зневажають чужих, що рідко дозволяють собі поступатися національними інтересами.  

Якщо в дитинстві не навчили поважати маму й тата, в зрілості вже напевне не уживешся в бригаді. Як українці в сімнадцятому столітті не виробили церемоніалу серед старшини, так нині нізащо не впишуться в жодну конституцію. Отож нєфіг без ножа на танці потикатися. Начальство і сусіди припинять нас зневажати коли зненавидять, полюблять коли злякаються. Напевне бувають й інші способи вписатися в міжнародне співтовариство, але не хочеться змінювати сексуальну орієнтацію. Гоп, мої гречаники!