Я займаюся науковим ющенкознавством далеко не перший рік, і, мушу зізнатись, досі не розумію предмет своїх досліджень.

Якщо він хоче бути президентом ще один термін (а він хоче, позаяк посади генерального секретаря ООН, Вселенського Патріарха та великого пріора франкмасонів не є вакантними) то навіщо він робить все те, що він робить? Навіщо втоптувати в землю свого слабкого конкурента і тут таки багатократно посилювати сильного конкурента? Сильного конкурента, який навіть не робить вигляду, що відмовився конкурувати.

Ющенко залякав донецьких і вони готові були служити, але він їх навіщось добив. Яка користь від мертвого служка? Він спромігся не тільки не мати користі зі своєї перемоги, а ще й одержати максимальну шкоду.

Ющенко зробив всю роботу, але це, судячи з результатів позачергових виборів, не додало йому популярності. Натомість зросла популярність Юлі, яка мов мудра китайська мавпа сиділа на горі і дивилася, як в долині б’ються тигри.

Він пустив її в прем’єри і перше, що вона зробила на цій посаді – прикупила собі виборців на мільярд доларів і сказала, що прикупить ще.

Можливо, розраховують на те, що в нового уряду не все піде добре і її популярність впаде? Марні сподівання!

Юля краще за всіх зможе пояснити причини труднощів і назвати винних. Її голос тремтітиме, обличчя буде бліде і натхнене, і ми повіримо її сльозам, а не плювкам опонентів. Коли вона призначатиме ворогів народу, як ви гадаєте, хто буде найголовнішим?

ЇЇ президентство неуникне як Армагедон. Я не знаю, що треба робити хлопцям з Секретаріату, щоб зупинити українську Біназір Бхутто.

Політичні вбивства трапляються значно рідше за бізнесові, або за вбивства фігурантів резонансних кримінальних справ з тієї причини, що політична ситуація рідко буває достатньо визначеною. Кожний собі сидить і розважає: чому я маю платити і ризикувати, виступати в ролі замовника, коли користуватися результатом будуть всі, а дехто скористається іще краще ніж я? Проте в ситуації з Юлею звичайна логіка політичного жлобства може не спрацювати, адже на Печерську нині пасуться хлопці які довели, що здатні на нераціональні політичні кроки в ім'я чистого драйву.

Чим ближче до президентських виборів, тим більше естетика моменту вимагатиме чийого-небудь пишного похорону. Хоча... українська політика примхлива, а естетика зрадлива. Цілком вірогідно, що той, хто мав лежати, буде нести.

Проте досить за Юлю. Вона занадто визначена і не по-українськи конкретна: підступно хоче того самого, що й ми і, на відміну від нас, робить те, що хоче.

Повернемося до нашого хлопчика, який у чомусь щасливіший, бо не робить того, чого не хоче.

Життя переповнене символами. Людина, яка все життя робила банкірську кар'єру, досягла її кульмінації на вулиці Банковій. Один мій добрий приятель, знавець банківського побуту, звернув увагу на телевізійну критику: Ющенко святкує Різдво в оточенні Юлі, Віри Іванівні, Богатирьової і Балоги. Він повністю відновив собі звичну психологічну ситуацію банку.

Жінки, які створюють атмосферу обожнення голови правління — голов. бух., голова економічного відділу (яка завжди має свій погляд на справу), начальниця кредитного відділу і чоловік — нач. охорони з бувших ментів чи бандитів.

Цікаво, що з персонажів, які перебувають на політичній поверхні, майже всі опинилися в політиці випадково. Хто прийшов з бізнесу, хто з бюрократії, хто з виробництва. Здається, лише Мороз з самого початку робив себе, як політика і де він тепер?

Юначе, якщо Ви мрієте про політичну кар'єру, не записуйтесь до політичної партії і не забивайте собі голову політологією, йдіть на бухгалтерські курси, купіть контейнер на оптовому ринку, влаштуйтеся до райадміністрації чи постачальником на завод. Там познайомтеся з тими, хто ніколи не дивиться телевізійні новини. Хтось з них і є майбутній президент. Не проґавте нагоди йому сподобатися.