У Дніпропетровську БРАТСТВО провело останню цього року акцію, і з чистою совістю йде на зимові канікули.

Прибули до міськради о десятій ранку. На превеликий подив, тут вже тусувалася величезна кількість публіки, причому абсолютно різного віку та політичної орієнтації. Власне, орієнтацію можна було визначити лише у бабусь. Вони завжди за Регіони. Загалом народу було чоловік до п'ятисот. Здавалось, яблуку ніде було впасти. Одні вимагали повернути так і не відібрану площу Леніна, інші – повернення якихось грошей (універсальна вимога), хтось боровся з корупцією.

Словом, пробилися ми в самий центр цього стовпотворіння і розгорнули нашу скромну інсталяцію (як завжди – за участю одіозного й п'яного директора дитячого парку).

Органи заметушилися, вочевидь переживаючи за студентів Пори та БЮТу. Як оком змигнути – по обидва боки від нас утворили коридор – нам на радість. Починаємо скандувати. Озвучка добра, так що за раз заглушаємо всю народну масу, чим викликаємо лють у їхніх вожаків.

За пару хвилин навколо вже бігало штук десять оперативних камер, і почали підходити культурні люди в цивільному. Останні з цікавістю зазирали всередину опудал, за ялинку та у стіл чиновнику.

Щоб остаточно розвеселити народ, агітуємо бабусь перекривати проспект Маркса, бити вікна в міськраді, брати штурмом сесійний зал – і на Берлін! Бабусі, покричавши що так, треба штурмувати, невдовзі по-тихому розсмокталися. Студенти з Пори та БЮТу помилково намагалися кричати наші гасла, за що одержали наганяй від своїх бугрів. Потім і вони затихли, і стояли вже мовчки, слухаючи наші вимоги.

Незабаром майдан зовсім спорожнів, і був повністю відданий у наше розпорядження. Дочекалися кінця сесії, і ще раз донесли наші вимоги до депутатів, що розбігалися.

До зустрічі в новому році!